Х Форум з корпоративного права

pic3У жовтні у Києві відбувся Х Щорічний форум з корпоративного права, організований Асоціацією правників України. Його учасниками стали провідні юристи, науковці, представники органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, банкіри, страховики, представники бізнесу. Вони обговорили питання змін у регуляторній політиці, правових аспектів діяльності акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю.

ПРО ЩО ГОВОРИЛИ

Програма ювілейного форуму складалася із декількох сесій, на яких підіймалися такі питання: розвиток фондового ринку та корпоративного управління в Україні; корпоративні угоди: погляд практиків на зміни; з чого починається інвестиційна привабливість компанії; захист прав інвесторів за новим законом: перші результати та перспективи; реформа корпоративного управління в державному секторі вітчизняної економіки; наслідки реформування системи реєстрації бізнесу: хто у виграші – власник чи рейдер. На Форумі також активно обговорювалися питання судової практики та правозастосування.

НОВА СИСТЕМА ВЗАЄМОВІДНОСИН

hromayevЗа інформацією прес-служби НКЦПФР, виступаючи на Форумі, голова Комісії Тимур ХРОМАЄВ зазначив: «За останні два-три роки у сфері корпоративного права відбулося набагато більше змін ніж за попередні десять років. Розвиток економіки, суспільства, нові потреби та виклики, диктували нам ці зміни. І основне завдання на сьогодні – систематизувати зміни, які відбулись і відбуваються, надати їм більш чіткий напрямок. Одним з результатів наших спільних зусиль – і регуляторів, і юристів, – стало активне просування України в рейтингу Doing Business в компоненті «захист прав міноритарних акціонерів», де наша країна піднялась на 31 сходинку (з врахуванням зміни методології – ред.)».

На його думку, це найбільш серйозний  компонент з усіх аналізованих при складанні рейтингу, що у цілому свідчить про важливі зміни у вітчизняному законодавстві.

Пан Хромаєв також повідомив, що за останній рік НКЦПФР запропонувала ряд важливих законодавчих ініціатив, зокрема, для вирішення проблем «сплячих акціонерів», запровадження процедур squeeze-out і sell-out, впровадження корпоративних договорів, а також ще не зареєстрований у Верховній Раді законопроект, присвячений підвищенню вимог до розкриття інформації та вдосконаленню вимог до проспектів емісії цінних паперів. Ці ініціативи мають істотно поліпшити вітчизняне законодавче поле. Всі вони сфокусовані на такому важливому аспекті як захист прав акціонерів.

Крім того, завершується робота над законопроектом щодо протидії зловживанням у сфері цінних паперів, який імплементує у вітчизняне законодавство норми європейських законодавчих актів. Ці новації суттєво змінять усвідомлення того, що представляє собою фінансовий ринок України.

Не менш важливим завдання на сьогодні, за словами Тимура Хромаєва, є формування нової системи взаємовідносин на ринку. І зробити ми це зможемо лише через якісний діалог учасників ринку, регулятора, політиків та експертного співтовариства.

libanovУ свою чергу, директор департаменту стратегії розвитку фондового ринку НКЦПФР Максим ЛІБАНОВ зауважив, що ще не всі зміни щодо корпоративного управління в акціонерних товариствах, які передбачені Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», набули чинності. Але деякі нововведення, наприклад, зняття обмеження щодо кількості акціонерів в приватних товариствах, полегшують життя багатьом компаніям, які не могли і не прагнули бути публічними. Наразі Комісія замінила свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у зв’язку зі зміною типу з публічного на приватне вже більш ніж двом сотням акціонерних товариств.

Він також зазначив, що вже є перші позитивні результати набуття чинності норм зазначеного Закону щодо незалежних директорів. Є перший успішний приклад у цій сфері – Національний депозитарій України, який нещодавно запровадив ці норми. З семи членів Наглядової Ради НДУ двоє є незалежними директорами.

«Крім того, ми створили при Наглядовій Раді НДУ незалежні комітети – з аудиту, призначень та нагород. Хоча норми закону стосовно незалежних директорів наберуть чинності лише з 1 січня 2018 року, але ми вирішили достроково запровадити їх на базі НДУ, який може стати флагманом новацій у сфері корпоративного управління», – уточнив пан Лібанов.

АНТИРЕЙДЕРСЬКИЙ ЗАКОН

????????????????????????????????????

За словами заступника міністра юстиції Павла МОРОЗА, реформа системи реєстрації бізнесу та нерухомості реалізована успішно. Завдяки їй вдалося подолати корупційну складову процесу, покращити рівень надання адміністративних послуг. До реформи було 2 тис. державних реєстраторів, що були повністю підконтрольні Міністерству юстиції. Тобто існувала монополія та усі її відповідні наслідки. Наразі працює 10 тис. реєстраторів, що конкурують між собою та надають дійсно якісні послуги громадянам та бізнесу.

Єдиний проблемний момент – це бажання деяких реєстраторів та нотаріусів брати участь у «акціях» щодо незаконного відчуження майна. Але це не проблема, що виникла після реформи, це системне питання ще з 90-х років минулого століття.

Пан Мороз зазначив, що для усунення цієї проблеми Мінюст розробив проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності».

У Пояснювальній записці до законопроекту сказано, що на сьогоднішній день немає повної захищеності прав власності як об’єктів нерухомості, так і корпоративних прав. Незаконне заволодіння правами на власність юридичних та фізичних осіб стало одним із негативних факторів впливу на інвестиційний клімат в Україні, на впевненість громадян в майбутньому. Тому необхідність у законодавчому врегулюванні такого питання є нагальною.

Наразі метою проекту закону є забезпечення захисту прав власності під час реєстраційних дій, економічних інтересів громадян та інвесторів, зменшення ризиків незаконного заволодіння майном, а також посилення адміністративної та кримінальної відповідальності суб’єктів реєстраційних дій, учасників незаконної змови.

«Нагадаю, що при Мінюсті функціонує Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, завдання якої – відміняти незаконні реєстраційні дії. Цей орган було створено з єдиною метою – виправляти технічні помилки «нових» реєстраторів, але як тільки інститут запрацював, ми почали отримувати скарги на дії реєстраторів- рейдерів, що були у змові зі злочинцями. Зазначу, що за десять місяців роботи Комісії ми розглянули по суті понад 600 скарг на дії державних реєстраторів та задовільнили майже половину», – повідомив Павло Мороз.

«У процесі роботи виявилося, що проблема рейдерства потребує публічності та нагального вирішення.
Тому завдяки роботі Комісії ми відслідкували, які схеми рейдери використовують найчастіше та розробили 20 новел, що покликані унеможливити їх застосування. Ключові з них – посилення кримінальної відповідальності до 10 років ув’язнення та збільшення адміністративного стягнення у 25 разів (до 8500 грн.), сповіщення власника майна про дії, що здійснюють по відношенню до його нерухомості чи бізнесу, а також – перевірка судових рішень. Наступний крок – розробка підзаконних нормативно-правових актів. Адже закон має дійсно працювати на практиці!», – запевнив заступник міністра.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: