Ринок ф’ючерсних контрактів в Україні може сягнути $30 млрд.

До такого висновку дійшли учасники міжнародної практичної конференції «Розвиток товарного біржового ринку», яка була організована НКЦПФР спільно з Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору», повідомляє прес-служба Комісії.

Як було зазначено на конференції, українські виробники аграрної та енергетичної продукції отримають дієві інструменти управління ризиками.

Побудова в Україні біржового ринку на ключові commodities, такі як аграрна продукція (зерно, кукурудза, соняшник) та енергоносії (газ, електроенергія) створить додаткову вартість для цих ринків і сприятиме зростанню економіки. У перспективі п’яти років Україна має шанс створити ринок ф’ючерсних контрактів на агропродукцію приблизно у розмірі $8 млрд., а по енергоносіям – в обсязі понад $20 млрд.

Представники регуляторних органів України, державних агенцій з США, міжнародних та українських бірж, а також учасники ринків ключових commodities дійшли згоди, що досягти очікуваних параметрів товарного біржового ринку можливо за умови його розбудови на основі ряду принципів.

Перший принцип – підзвітність. Повинні бути встановлені прозорі «правила дорожнього руху», щоб взаємодія учасників ринку з біржами передбачала чітку систему стандартів та процедур, а біржі як важливі елементи інфраструктури слідкували за дотриманням законодавства.

Другий принцип – прозорість. На ринку повинна підтримуватись інформаційна симетричність, коли учасники мають однакову, достовірну одночасну інформацію. Прозорість ринку стане запорукою появи довіри учасників ринку один до одного, до ціни, і до ринку загалом.

Третій принцип – ринок повинен будуватися з врахуванням потреб управління ризиками потенційних користувачів та працювати на економіку країни.

«Темпи зростання товарного біржового ринку в Україні будуть залежати від того, наскільки швидко такі ринки завоюють довіру учасників. Для цього потрібно, щоб на рівні законодавства було втілено світові стандарти функціонування таких ринків. Ще однією умовою зростання ринку є наявність надійної інфраструктури. В значній мірі це залежатиме й від технологій. Технології та інновації будуть знижувати транзакційні витрати та робити такі ринки більш ефективними», – підкреслила під час брифінгу Юлія ВІТКА, Заступник керівника проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

Важливою передумовою розбудови товарного біржового ринку є наявність правового поля. Наразі у Верховній Раді очікує розгляду законопроект «Про ринки капіталу та регульовані ринки» (реєстраційний №7055), який замінить застарілі закони «Про товарну біржу» та «Про цінні папери та фондовий ринок». Норми законопроекту розроблені на підставі останніх законодавчих змін в Європі, зокрема Директиви ЄС про ринки фінансових інструментів (MiFID II), Регламенту ЄС про ринки фінансових інструментів (MiFIR) та Регламенту про позабіржові похідні інструменти, центральних контрагентів і торгові репозиторії (EMIR), а також Принципів регулювання та нагляду за ринками товарних деривативів IOSCO та Рекомендацій Міжнародної асоціації свопів та деривативів (ISDA).

Серед основних завдань законопроекту – комплексне врегулювання питань функціонування регульованих ринків у відповідності до директив ЄС, а саме запровадження чотирьох видів регульованого ринку – регульованого фондового ринку, регульованого товарного ринку, регульованого грошового ринку, регульованого ринку деривативів. Цим законопроектом похідним фінансовим інструментам надається чіткий юридичний статус і, відповідно, дається «зелене світло» для запуску ринків таких інструментів в Україні.

«Законопроектом про ринки капіталу та регульовані ринки ми суттєво розширюємо перелік фінансових інструментів, якими може користуватись бізнес. Якщо проводити аналогію, ми хочемо, щоб в супермаркеті під назвою «фондовий ринок» було більше товарів, і щоб у кожного з них були сертифікати якості», – окреслив плани регулятора Голова НКЦПФР Тимур ХРОМАЄВ.

Стимулюючи розвиток товарного біржового ринку регулятор прагне збільшити можливості бізнесу управляти своїми ризиками та надати ширші можливості учасникам товарних ринків, перш за все, ринків аграрної і енергетичної продукції. Адже цінова волатильність є вагомим ризиком не тільки для бізнесу, а й для економіки.

З боку учасників ринків є не лише інтерес до використання біржових ринків, а й бажання співпрацювати над їх створенням.

«Ми повністю підтримуємо біржову торгівлю природним газом і хочемо сприяти створенню біржового ринку газу на практичному рівні. Адже ми працюємо на європейських біржових ринках і розуміємо важливість побудови ефективно працюючого ринку. І ми розуміємо, що будувати цей ринок потрібно на таких умовах – прозорість угод, чесність учасників, верховенство права. Нам потрібне таке регулювання, яке забезпечить дотримання всіх цих умов», – зазначив Юрій ВІТРЕНКО, Директор з розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України».

«Після вдалого пілотного проекту по запровадженню торгівлі поставними ф’ючерсними контрактами на зернові, Держрезерв готовий «відпрацювати» можливості та інструменти поставних ф’ючерсів і по нафтопродуктах на своїх нафтових потужностях. Такі проекти є прекрасною можливістю довести ефективність підприємств системи в рамках її реформування», – наголосив Голова Держрезерву Вадим МОСІЙЧУК.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: