Ризики фінансової стабільності в Україні

Національний банк оприлюднив четвертий Звіт про фінансову стабільність. Згідно з ним, 2017 рік був успішним для банківської системи. На сьогодні рівень системних ризиків є помірним, проте існує ймовірність його підвищення в наступному році. Ключовими ризиками для фінансової стабільності є припинення співпраці з МВФ, повільні структурні зміни в економіці, низька ефективність роботи державних банків та слабкість правової системи.

ПОТРЕБА СПІВПРАЦІ З МВФ

У другій половині 2017 року не відбулося суттєвих змін у макроекономічному середовищі. Економічне зростання було повільним, проте з 2018 року воно має прискоритися до більш ніж 3%. Волатильність обмінного курсу була помірною. Інфляція вища, ніж очікувалося на початку року і перевищує ціль НБУ. Висока інфляція ускладнює середньострокове та довгострокове кредитування. Щоб знизити інфляційні ризики, у IV кварталі поточного року НБУ двічі підвищував облікову ставку в цілому на 2% до 14,5%. Ці рішення не повинні впливати на довгострокову тенденцію до зниження відсоткових ставок.

Після завершення етапу очищення банківський сектор знову прибутковий. Ця тенденція, на думу НБУ, продовжиться й наступного року. Ключовий короткостроковий виклик для банків – запровадження МСФЗ 9. Перехід на новий стандарт може значно вплинути на власний капітал банків. Вплив на регулятивний капітал буде меншим.

Ключовим макроекономічним ризиком для фінансової стабільності у найближчі роки є припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом. Без підтримки міжнародних інституцій успішне рефінансування $20 млрд. суверенного та гарантованого державою боргу з терміном погашення у 2018-2020 роках малоймовірно. Україні варто розпочати перемовини про запуск нової програми співпраці з МВФ ще до завершення нинішньої на початку 2019 року.

СПОЖИВЧЕ КРЕДИТУВАННЯ

Після трирічної паузи розпочалося кредитування населення та бізнесу. Відновлення стартувало з роздрібного сегменту. Банки нарощують портфелі кредитів фізичним особам, насамперед споживчих. За рівнем проникнення кредитів фізичним особам Україна перебуває на останньому місці в Європі. НБУ очікує, що в найближчі декілька років темпи зростання кредитування домогосподарств будуть дуже високими.

На сьогодні роздрібне кредитування не має серйозного впливу на приватне споживання, тож не створює значних ризиків для інфляції та поточного рахунку платіжного балансу. Тому Національний банк не бачить необхідності негайно вживати заходів, щоб стримувати роздрібне кредитування. Регулятор приділятиме підвищену увагу розвиткові роздрібного кредитування, щоб запобігти можливим ризикам. У разі потреби буде встановлено жорсткіші вимоги до оцінки кредитних ризиків банками за такими позиками або застосовано інструменти макропруденційної політики для стримування надмірного кредитування. Двічі на рік НБУ звітуватиме про стан розвитку споживчого кредитування та завчасно попереджуватиме про ризики та заходи, спрямовані на їхню мінімізацію.

Ставки за валютними депозитами населення перебувають на історичних мінімумах, а за гривневими є найменшими за останні 5 років. Враховуючи здешевлення фондування, НБУ очікує на значне зниження ставок за кредитами протягом наступних 12-18 місяців.

ПОСИЛЕННЯ ПРАВ КРЕДИТОРІВ

Високі ставки досі стримують відновлення іпотечного кредитування, проте в 2018 році нова іпотека стане доступнішою. Забезпечене довгострокове іпотечне кредитування становить менше 5% нових позик, при цьому цей показник збільшиться наступними роками.

Основна перешкода для пожвавлення іпотечного кредитування у середньостроковій перспективі – недосконалість процедур стягнення застави у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитом. Без реформування механізмів стягнення застави сподіватися на доступну житлову іпотеку не варто.

Фінансовий стан підприємств вже не є фактором, який стримує відновлення корпоративного кредитування. У реальному секторі рентабельність у більшості галузей перевищує докризові показники. Підприємства генерують достатньо коштів для вчасного обслуговування кредитів, з’являється усе більше привабливих для нового кредитування компаній. За збереження макрофінансової стабільності та прогресу у захисті прав кредиторів варто очікувати пришвидшення зростання нових кредитів бізнесу, насамперед малому та середньому.

Ключові внутрішні ризики банківського сектору незмінні протягом останніх років  – домінування державних банків та значна частка проблемних кредитів у портфелях банків. Стратегію розвитку державного банківського сектору має бути фіналізовано у найкоротші терміни, будь-яке зволікання з її запровадженням призводитиме до додаткових втрат бюджету на покриття майбутніх збитків державних банків. Програма має чітко визначити часові рамки для зниження частки держави у банківському секторі. Банкам необхідно активніше вирішувати питання проблемних кредитів, використовуючи механізми реструктуризації та списання.

НОВІ РЕГУЛЯЦІЇ НБУ

Протягом кризових років НБУ зосереджувався на нормалізації роботи банківського сектору. Тепер фокус уваги регулятора зміщується на запобігання майбутнім кризам та наслідкам від них для банківського сектору. У 2018 року НБУ інтенсивно гармонізуватиме вимоги до роботи банків із рекомендаціями Базельського комітету з банківського нагляду (Базель ІІІ) та європейськими директивами.

У 2018 році буде впроваджено новий норматив ліквідності – коефіцієнт покриття ліквідністю (liquidity coverage ratio, LCR). Він посилить стійкість банків до різких відтоків коштів. Також наступного року НБУ надасть банкам проект положення, що визначатиме нову структуру регулятивного капіталу та критерії прийнятності його складових. Усі нововведення будуть впроваджені після детального кількісного аналізу та врахування їхнього впливу на банківський сектор.

Важливим елементом забезпечення стійкості банків стане їхнє щорічне стрес-тестування. Незалежні аудитори проводитимуть аналіз якості активів усіх банків, а НБУ самостійно проводитиме регуляторне стрес-тестування. Йому підлягатимуть банки, чиї активи сукупно становлять не менше 90% загальних активів банківського сектору.

Національний банк надалі підвищуватиме стандарти розкриття банками фінансової та пруденційної звітності. Починаючи з 2018 року почнеться публікація звітів про структуру регулятивного капіталу. Надалі вимоги до розкриття звітності ставатимуть жорсткішими. НБУ має за мету забезпечити повну прозорість діяльності та фінансового стану банківських установ.

Більш детально – у Звіті про фінансову стабільність

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: