Інвестиційна привабливість України дещо знизилась

Європейська Бізнес Асоціація оприлюднила результати Індексу інвестиційної привабливості України у другому півріччі 2017 року.

МЕТОДОЛОГІЯ

Як зазначається у прес-релізі ЄБА, з метою оцінки інвестиційного клімату в Україні Асоціація раз на півроку задає директорам своїх членських компаній п’ять питань:

– Що ви думаєте про поточний інвестклімат?

– Чи змінився він у порівнянні з попереднім півріччям?

– Які ваші прогнози, як зміниться інвестклімат наступного півріччя?

– Чи вигідно буде інвестувати в Україну в наступні шість місяців?

– Які зміни у вашій галузі ви очікуєте найближчого півріччя?

Ще одним бонусним питанням було – який з органів державної влади є наразі найбільш та найменш ефективним?

ЄБА використовує шкалу Лайкерта, яка має 5 градацій, де: 1 – це вкрай негативно, а 5 – вкрай позитивно. 3 – нейтрально.

Цього разу було проаналізовано експертні оцінки 78 керівників найбільших міжнародних та українських компаній.

ЗНАЧЕННЯ ІНДЕКСУ

Наприкінці поточного року показник Індексу склав 3,03 бали за 5-бальною шкалою. У першому півріччі 2017 року Індекс дорівнював 3,15 бали (вперше з 2011 року покинувши негативну площину). У 2016 році він становив: 2,88 бали – за результатами першого півріччя та 2,85 бали – за результатами другого півріччя.

Початок цього року був для багатьох досить вдалим. Серед тодішніх позитивних сигналів була окрема увага Уряду до розвитку інновацій, IT та креативної економіки, часткова розбудова виробничих потужностей, відкриття додаткових дослідницьких центрів і терміналів, розширення або укрупнення мереж тощо.

Серед основних позитивів респонденти на той час також називали відкритість державних даних, поступову дерегуляцію, помітний розвиток електронних сервісів (зокрема, електронну систему відшкодування ПДВ), спрощення процедури отримання дозвільних документів на будівництво, мораторій на перевірки, послаблення валютного контролю, запровадження інституту приватних виконавців, прийняття закону про squeeze-out тощо. Крім того, Україна здобула безвізовий режим, який став своєрідним маркером розвитку нашої країни за європейським зразком.

У другій половині 2017 року теж відбулася низка позитивних перетворень, про які також говорить бізнес. Зокрема, респонденти Індексу відзначили наступні «перемоги»:

– автоматичне відшкодування ПДВ;

– закон «маски-шоу стоп»;

– необов’язковість печатки;

– збільшення можливостей для здійснення електронних платежів;

– кроки в бік збільшення електронного документообігу;

– медична реформа тощо.

Водночас стверджувати, що ситуація докорінно змінилася на краще теж неможливо. Крім того, певний відсоток респондентів (24%) взагалі не помітили позитиву для свого бізнесу, а 46% опитаних директорів членських компаній Асоціації вважають, що змін не відбулося і все залишилося на тому самому рівні.

Саме такі настрої наразі панують у бізнес-колах. І вочевидь, це пояснює утримання показника Індексу на позначці 3,03 бали за підсумками другого півріччя цього року.

Результати Індексу свідчать, що негативні настрої бізнесменів нікуди не поділися. Поразки у боротьбі з корупцією та її високий рівень, відсутність прогресу у створенні антикорупційного суду, уповільнений темп реалізації судової та земельної реформ, відсутність приватизації, конфлікт на Сході – ці та інші чинники, на жаль, не додають інвесторам оптимізму.

Водночас бізнес помітив низку позитивних змін, про які вже йшлося. Саме такий симбіоз негативних та позитивних чинників і обумовив поточну оцінку індексу. Вагомих змін все ще не відбулося, але є й позитивні моменти, які мають вагу.

У другому півріччі 2017 року було 58% незадоволених бізнес-кліматом інвесторів. У першому півріччі їх налічувалося трохи менше – 54%. Це знову ж таки свідчить про статус кво у цьому питанні впродовж усього 2017 року. Відсоток задоволених відповідно є незначним, але він зменшився до 11% (у першому півріччі було 13% задоволених, а в кінці минулого року таких було лише 9%).

ЯК ПОКРАЩИТИ ІНВЕСТКЛІМАТ

Топ-пріоритетні проблеми, які потребують особливої уваги з боку влади з точки зору бізнесу, можна розподілити на чотири основні групи:

– корупція (відсутня боротьба з корупцією, її рівень зріс, відсутній прогрес у створенні антикорупційного суду);

– економічні чинники (наприклад, нестабільність валюти, інфляція, обтяжливі податкові процедури тощо);

– повільний хід реформ (відсутність судової реформи, реформи ринку праці, земельної реформи, повільна модернізація інфраструктури тощо);

– політичні чинники (політична нестабільність, політична та законодавча невизначеність, «війни» між силовими відомствами тощо).

Європейська Бізнес Асоціація вважає, що владі, в першу чергу, варто сконцентруватися на вирішенні цих питань, щоб наступного разу показник Індексу був хоча б не меншим за три бали.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: