Акціонерні товариства діятимуть за оновленими правилами

В НКЦПФР роз’яснили, як новий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів) вплине на бізнес.

Законодавчий акт (реєстраційний №5592-д) був підписаний Головою Верховної Ради України і направлений на підпис Президенту України.

Документ імплементує до національного законодавства вимоги європейських директив з корпоративного управління та діяльності компаній і удосконалює його в питаннях емісії цінних паперів, розкриття інформації на фондовому ринку України та діяльності з надання інформаційних послуг.

ПУБЛІЧНІ ТА ПРИВАТНІ КОМПАНІЇ

Раніше в законодавстві України розподіл акціонерних товариств на публічні і приватні здійснювався за формальними ознаками. До товариств, в яких було понад 100 акціонерів, законодавство висувало вимогу застосовувати форму «публічного акціонерного товариства». Банки могли існувати лише у формі публічної компанії.

Водночас в європейській практиці публічними компаніями визнаються лише ті, які робили публічну пропозицію своїх цінних паперів. Будь-які інші критерії не можуть бути використані, щоб назвати компанію публічною чи приватною. Новий Закон вирішує проблему «псевдо-публічності» більшості публічних акціонерних товариств, усуває дисбаланс в законодавстві і запроваджує європейські принципи у питанні визначення та регулювання публічних компаній.

Після набуття чинності цим Законом публічними вважатимуться лише емітенти, цінні папери яких станом на 1 січня 2018 року перебуватимуть у лістингу фондової біржі (біржовий реєстр), або вони оприлюднять заяву про здійснення в минулому публічної пропозиції цінних паперів. Усі інші публічні акціонерні товариства вважатимуться такими, що не здійснювали публічну пропозицію цінних паперів, і до них застосовуватимуться вимоги Закону «Про акціонерні товариства», що регулюють діяльність приватних акціонерних товариств.

Важливо, що з прийняттям Закону такі публічні товариства не стануть приватними – вони перейдуть на спрощений правовий режим у питаннях корпоративного управління.

При доопрацюванні законопроекту до другого читання фахівці НКЦПФР, які входили до робочої групи Комітету Верховної Ради, намагалися зняти всі питання щодо різних варіантів тлумачення поняття «публічна компанія» і доопрацювати норми Закону, врахувавши всі суттєві зауваження і коментарі.

РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ

У цілому, що стосується нових вимог до обсягу розкриття інформації, то для публічних акціонерних товариств і банків обов’язковому оприлюдненню підлягатиме регулярна річна і квартальна інформація, особлива інформація, інсайдерська інформація, інформація про власників істотних пакетів акцій, починаючи з 5% тощо.

Для приватних акціонерних товариств та АТ, які не заявлять про здійснення публічної пропозиції цінних паперів, Закон передбачає зменшення вимог щодо розкриття інформації. Такі товариства будуть зобов’язані розкривати лише регулярну річну інформацію, особливу інформацію, інсайдерську інформацію, інформацію про власників істотних пакетів акцій, починаючи з 5%. Поріг розкриття інформації про власників голосуючих акцій знижено для всіх типів акціонерних товариств з 10% до 5%.

Закон вимагатиме для публічних акціонерних товариств і банків розкриття інформації трьома способами – подання до НКЦПФР, оприлюднення на власному веб-сайті, поширення інформації через інформаційного агента з розкриття інформації. Всі інші акціонерні товариства розкриватимуть інформацію лише двома способами – подання до НКЦПФР та оприлюднення на власному веб-сайті.

Закон запроваджує новий вид діяльності на фондовому ринку – агент з розкриття інформації. Агенти матимуть можливість здійснювати такі функції:

– подавати регульовану інформацію емітентів цінних паперів до НКЦПФР;

– оприлюднювати регульовану інформацію від імені емітента;

– розповсюджувати в режимі безперервного оновлення консолідовану інформацію про цінні папери.

Компанії, які провадять діяльність із розкриття інформації, повинні будуть мати узгоджені з НКЦПФР внутрішні правила та відповідні технічні засоби, що забезпечують оприлюднення такої інформації в режимі, максимально технічно наближеному до реального часу. Регульована інформація має бути безкоштовно доступною для будь-яких юридичних та фізичних осіб не пізніше ніж через 15 хвилин після її оприлюднення.

З 1 січня 2018 року наберуть чинності нові вимоги щодо обсягів розкриття інформації, а з 1 січня 2019 року – вимоги щодо способів розкриття інформації. Відповідно діяльність інформаційних агентів з розкриття інформації також запроваджується з 1 січня 2019 року.

Завдяки зміні вимог для більшості акціонерних товариств обсяг розкриття інформації стане меншим, також зменшено кількість обов’язкових способів розкриття інформації, скасовано розкриття інформації в друкованих виданнях. Такі зміни суттєво зекономлять витрати багатьом компаніям і зменшать адміністративний тиск. За підрахунками НКЦПФР, акціонерні товариства, які втратять приставку «публічні», зможуть зменшити свої щорічні витрати на розкриття інформації приблизно на 70%. Загалом економія становитиме для компаній 53 млн. грн. на рік.

БАНКИ

Зазначений Закон дозволяє банкам існувати не лише у формі публічних акціонерних товариств. Втім, на банки розповсюджуватимуться також вимоги з розкриття інформації і корпоративного управління, як і на публічні компанії, оскільки в банках присутній значний публічний інтерес.

Крім розкриття інформації відповідно до вимог публічних акціонерних товариств, банки будуть зобов’язані виплачувати дивіденди виключно через депозитарну систему.

Під час доопрацювання документа до другого читання для банків були встановлені більш суттєві вимоги з корпоративного управління, ніж до публічних акціонерних товариств, зокрема в частині формування наглядової ради та її комітетів. Наглядова рада банку повинна складатися не менш ніж на одну третину з незалежних членів (але не менше двох).

У банках обов’язково повинні бути створені комітет з аудиту, комітет з винагород посадовим особам і комітет з призначень, які можуть очолюватися лише незалежними членами наглядової ради.

«Зміна підходів та імплементація в національне законодавство європейських директив дозволить перезапустити фондовий ринок країни. Іноземні інвестори бачитимуть, що українські компанії, які виходять за капіталом на публічний ринок, грають за зрозумілими їм правилами. А компанії нарешті побачать, що за грошима не обов’язково йти на іноземні біржі, їх можна буде залучити і в Україні, але за це прийдеться платити таку ж «ціну», як і в Європі», – підкреслив, коментуючи новий Закон, Директор Департаменту стратегії розвитку ринків капіталу НКЦПФР Максим ЛІБАНОВ.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: