Учасники ринку аналізують законопроект про фінансового омбудсмена

Асоціація «Об’єднання фінансових установ» окреслила свою позицію щодо проекту закону «Про установу фінансового омбудсмена».

Як зазначається у повідомленні Асоціації, вона уважно стежила за підготовкою концепції по створенню установи фінансового омбудсмена в Україні, брала участь в обговореннях та робочих групах із цього приводу, висловлювало свої зауваження та пропозиції. Однак, ознайомившись з документом, який зрештою був зареєстрований у Верховній Раді (№8055), ОФУ виявило ряд суперечливих та незрозумілих моментів.

З точки зору Асоціації, по-перше, незрозуміло на кого розповсюджуватиметься сфера дії закону. Проектом не передбачені особливості фінансових установ, які внесені до Державного реєстру і мають відповідні ліцензії, але не працюють з фізичними особами (наприклад, факторингові компанії), не мають активів (пенсійні фонди), мають певні особливості роботи (ринок цінних паперів). Не враховано також особливості управителів ФФБ, спори по яких виникають не часто, але апріорі перевищують 100 неоподаткованих мінімумів й, відповідно, можуть розглядатися виключно в судах. Хоча управителі ФФБ також є фінансовими компаніями, внесені до Реєстру і мають ліцензію. Враховуючи це, на думку ОФУ, виникає питання: вони також мають платити внесок на утримання фіномбудсмена?

По-друге, ст. 14 зазначеного законопроекту передбачено, що несплата надавачем фінансових послуг більше ніж двох періодичних внесків протягом трьох місяців є підставою для застосування заходів впливу органом, що здійснює регулювання відповідних ринків фінансових послуг, у тому числі для призупинення дії відповідної ліцензії надавача фінансових послуг. Хоча, відповідно до закону про фінансові послуги, Нацкомфінпослуг немає таких повноважень, а відповідно до закону про ліцензування видів господарської діяльності, відсутній захід впливу у вигляді призупинення дії ліцензії, а анулювання ліцензії відбувається за наявності підстав, визначених цим Законом.

По-третє, в частині першій ст. 32 законопроекту йдеться про примусове виконання рішення установи фінансового омбудсмена, але не зазначено, що тільки суд має право винести ухвалу про видачу виконавчого листа.

Крім того, Асоціація підкреслює, що в законопроекті закладено два непоєднувані між собою механізми: досудове врегулювання спорів (медіація) і виконання судових функцій (обов’язкове виконання рішень, ухвалених фіномбудсменом або уповноваженими особами фіномбудсмена по суті спору).

Зокрема, в документі зазначено, що, якщо сторони не домовились один з одним, то омбудсмен не направляє їх в суд, а бере на себе судейські функції і приймає рішення по суті спору, більш того, обов’язкові для виконання. На думку Асоціації, це є доволі дивним, особливо враховуючи те, що статтями 124, 125 та 127 Конституції України передбачено, що розгляд спорів та прийняття рішень по суті спору є виключною компетенцією судів.

В ОФУ вважають, що фінансовий омбудсмен має взяти на себе функцію виключно досудового врегулювання спорів (до речі, саме це зазначено в Директиві 2013/11/ЄС). А в разі неможливості врегулювати спірні питання та примирити сторони направити їх до суду.

Для того, щоб дійсно розвантажити суди (як цього бажають автори законопроекту й про що йде мова в пояснювальній записці до нього), на переконання ОФУ, було б правильно прямо в законі передбачити, що суди беруть до розгляду справи за наявності повідомлення від фінансового омбудсмена про те, що спір вже розглядався, але сторони не дійшли до його мирного досудового врегулювання.

В Асоціації звертають увагу на те, що в пояснювальній записці стверджується, що «механізм (фінансового омбудсмена) вже функціонує в 24 з 28 країн ЄС та в багатьох інших країнах світу». Проте не написано, що, на відміну від запропонованого Україні варіанту, в більшості європейських країн такі установи мають назви «установи примирення» і виконують виключно функцію досудового врегулювання спорів.

Щодо «Прогнозу наслідків», наведеного в пояснювальній записці, то в ОФУ відзначають, що незрозуміло яким чином впровадження інституту фінансового омбудсмена «відновить довіру споживачів до фінансового ринку» та «збільшить обсяги кредитування й створить підґрунтя для економічного зростання». Принаймні, на думку Асоціації, зареєстрований у Верховній Раді законопроект відповіді на ці питання поки що не дає.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: