«Безвіз» для капіталу та відновлення кредитування

У Національному банку прокоментували актуальні фінансові законопроекти.

Як повідомляється на офіційній сторінці регулятора у Facebook. під час інформаційного дня, присвяченого цьому питанню, обговорювалися три законопроекти: «Про валюту» (№8152), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг» (№2456-д) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» (№6027-д), на першочергове прийняття яких Парламентом розраховує Національний банк.

Розповідаючи про законопроект «Про валюту», Заступник Голови НБУ Олег ЧУРІЙ зауважив, що підтримка цього документа стане підтвердженням спроможності України бути частиною Європи із вільним рухом капіталу, простим, прозорим та несуперечливим валютним регулюванням і Національним банком, здатним більш ефективно попереджати і долати фінансові кризи. По-суті, новий законопроект, який має замінити собою застаріле і громіздке валютне регулювання, є «безвізом» для капіталу: він передбачає свободу для бізнесу та населення самостійно вирішувати коли і як проводити валютні операції.

У свою чергу Заступник Голови НБУ Катерина РОЖКОВА детально розповіла про важливість для розвитку фінансового ринку якнайшвидшого прийняття Парламентом двох інших законопроектів (№2456-д та №6027-д). Вони мають дати поштовх для більш швидкого відновлення кредитування та підвищення стандартів обслуговування споживачів фінансових послуг.

«Банківська система сьогодні стабільна, докапіталізована і готова задовольняти попит економіки на нові кредити. Але для цього потрібно вдосконалити законодавчий інструментарій, який посилить захист прав кредиторів, зокрема в роботі банків із заставним майном. Це підвищить ефективність роботи банків із проблемними активами і мінімізує ризики зростання NPL у майбутньому. Зниження кредитних ризиків, у свою чергу, позитивно вплине і на вартість кредитних ресурсів для позичальників – кредити стануть доступнішими», – підкреслила Катерина Рожкова.

Водночас піднімати питання про захист прав кредиторів несправедливо, якщо одночасно не захищати права споживачів фінансових послуг. Торік було прийнято Закон «Про споживче кредитування», який встановив основні вимоги до розкриття банками інформації про кредитні продукти, роботи з позичальниками-фізичними особами. Але для ефективного контролю Національним банком за їх дотриманням необхідно прийняти законопроект щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг. Це дасть НБУ можливість не лише конкретизувати вимоги, обсяги та порядок розкриття інформації банками та небанківськими фінансовими установами, але й перевіряти, наскільки вони дотримуються законодавства, і застосовувати заходи впливу до його порушників.

Слід зазначити, що вчора Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроекти «Про валюту» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування».

Як інформує прес-служба Нацбанку, коментуючи перший документ, Голова НБУ Яків СМОЛІЙ зазначив: «Україна зможе прийти врешті-решт до свободи валютних операцій. А обмеження будуть запроваджуватися лише у відповідь на кризові явища. Така позиція – свобода плюс захищеність – спростить життя українському бізнесу та відкриє двері в Україну для іноземних інвесторів. А відтак, українці отримають нові робочі місця».

Інша перевага законопроекту – «зелене світло» для більш швидкої валютної лібералізації.

«Ми зможемо суттєво переглянути найбільш болючі для бізнесу елементи валютного регулювання після набуття чинності законом. Наприклад, щодо інвестування за кордон та зовнішньоекономічних операцій. Ми будемо поступово та обережно прибирати обмеження», – вважає очільник центрального банку.

Крім того, закон зніме адміністративний тягар з бізнесу і банків та забезпечить більш прозорі, зрозумілі й сприятливі умови для іноземних інвесторів. Також схвалення закону дасть Україні змогу виконати зобов’язання забезпечити вільний рух капіталу, яке вона взяла на себе за Угодою про Асоціацію з ЄС.

Проект закону «Про валюту» отримав підтримку міжнародних організацій, бізнесу, банківського сектору, експертної спільноти та державних установ, і нарешті парламентарів.

У свою чергу, щодо другого документу пан Смолій наголосив: «Ми вважаємо цей законопроект запорукою повноцінного відновлення кредитування української економіки. Проект також належить до пріоритетів Уряду на 2018 рік, його повністю підтримує Національний банк».

За його словами, повноцінне відновлення кредитування блокується низкою прогалин у діючому законодавстві України, які знижують ефективність діяльності банківського сектору. Це, зокрема:

 – неефективний (формальний) інститут поруки, у тому числі існування широко застосовуваної схеми ухилення від виконання обов’язку за договором поруки шляхом ліквідації основного боржника-юридичної особи;

– складний та ризиковий механізм визначення змінюваної процентної ставки;

– недосконалість інструментів позасудового врегулювання, що на практиці нівелює застосування цього способу урегулювання боргу;

– необ’єктивне визначення вартості предмету іпотеки при прийнятті на баланс кредитора цього майна в рахунок погашення боргу у випадку оголошення торгів такими, що не відбулися;

– наявність у законодавстві норм, які дозволяють припинити іпотеку в судовому порядку, незважаючи на наявність непогашеної заборгованості боржника перед кредитором;

– прогалини в законодавстві, які дозволяють відчужувати майно боржників без згоди заставодержателя;

– відсутність можливості перевірки банком у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян інформації, що впливає на спроможність виконання особою власних зобов’язань тощо.

Підтриманий у першому читанні законопроект №6027-д забезпечить вирішення проблемних питань, які створюють системні перешкоди для відновлення кредитування національної економіки і продукують додаткові ризики діяльності національних та іноземних інвесторів.

Так, за умов захищеності прав кредиторів банки зможуть висувати більш лояльні вимоги до потенційних позичальників. Це сприятиме активному застосуванню кредитування як фінансового інструменту, зниженню вартості кредитних ресурсів та, відповідно, полегшенню доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до користування банківськими продуктами.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: