Яким буде регулювання ринку криптовалют в Україні

Аналізу цього питання присвячувався круглий стіл на тему «Регулювання ринку криптовалют в Україні». Організатором заходу виступив Офіс ефективного регулювання (BRDO) за підтримки EU4Business\FORBIZ в рамках Публічного діалогу PROДіалог, йдеться у повідомленні прес-служби BRDO.

СТАН РИНКУ

Як було зазначено на круглому столі, до 2018 року у світі створено близько 1800 різних криптовалют, а ринок демонструє постійно зростаючу динаміку. Україна входить до ТОП-10 країн світу за кількістю користувачів криптовалют, а щоденні обсяги торгів ними із використанням гривні сягають $1,9 млн.

При цьому правовий статус криптовалют, операцій з ними та оподаткування в Україні досі не визначені. Як результат, компанії, що ведуть діяльність у сфері криптовалют, не реєструються офіційно, а непрогнозованість дій контрагентів та органів влади у відносинах з учасниками ринку криптовалют породжує низку перепон для їхньої діяльності, зокрема – проблеми з банківським обслуговуванням, ризики визнання відповідної діяльності незаконною, невизнання смарт-контрактів тощо.

Експерти BRDO провели аналіз чинного законодавства та виявили, що наразі в Україні відсутнє не лише спеціальне регулювання відносин на ринку криптовалют, але і самі норми, що визначали б поняття криптовалют. Так, законодавчо не визначено поняття «криптовалюти», «віртуальні валюти», «цифрові грошові знаки», не встановлено жодних окремих вимог до операцій з криптовалютами, а також не визначено окремих дозвільних процедур на ринку.

«У законодавчому полі держава ігнорує ринок криптовалют. Де-факто ринок в Україні існує та розвивається, а де-юре – його немає. Правова невизначеність провокує ризики для учасників ринку і його тінізацію, а держава не отримує податки»,відзначив Керівник сектору IT BRDO Олександр КУБРАКОВ.

З визначенням проблематики погодився також Засновник криптовалютной біржі KUNA Михайло ЧОБАНЯН: «Формування зрозумілих правил гри з боку регулятора – найбільша необхідність для бізнесу і буде однозначним благом не тільки для ринку криптовалют, але й економіки загалом».

 Учасниками ринку є криптовалютні біржі, онлайн- та оффлайн обмінники, майнери та компанії-емітенти власних криптовалют (токенів). Так, за 2017-2018 роки компаніями з українським походженням було створено 25 криптовалют, а обсяг залучених через ICO коштів склав понад $99 млн. в еквіваленті. У цілому, за експертними оцінками, розмір сегменту майнінгу криптовалют в Україні перевищує $100 млн.

«Криптовалюта і blockchain – це вже є, це реальність, і державі необхідно визначитися з правильним варіантом поводження у сфері, яка має величезний потенціал. Ринок крипти – це потужний елемент цифровізації економіки, що вбиває корупцію», вважає Голова Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв’язку Олександр ДАНЧЕНКО.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

За результатами дослідження BRDO, відповідно до чинного цивільного та господарського законодавства, криптовалюти є майном, а відповідно до податкового законодавства – товаром (нематеріальним активом). При цьому на криптовалюти виникає право власності, і вони можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої.

Разом із цим, у 2014 році НБУ відніс Bitcoin та інші криптовалюти за аналогією до грошового сурогату. Така позиція була викладена у роз’ясненні щодо правомірності використання в Україні віртуальної валюти та Листі НБУ від 08.12.2014 р. №29-208, що фактично заборонило використання криптовалют в Україні для розрахунків. Проте наприкінці 2017 року Національний банк переглянув свій підхід до визначення криптовалют, а відповідний Лист втратив актуальність у березні 2018 року. Тим не менш, усталена практика сприйняття ринку стримує його розвиток.

За оцінкою BRDO, вирішити більшість проблемних питань ринку криптовалют на першому етапі можна завдяки роз’ясненню регуляторів:

– офіційному роз’ясненню від Міністерства фінансів та Державної фіскальної служби щодо класифікації криптовалют як нематеріального активу та підтвердження цієї позиції НБУ;

– офіційному підтвердженню від Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, що майнінг не є ліцензованим видом діяльності.

На другому етапі потрібне буде внесення змін до Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та інтеграція в нього поняття «віртуальні валюти» і визначення провайдерів, залучених до послуг з обміну віртуальними та фіатними валютами, суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Особливо зважаючи на затвердження 14 травня 2018 року відповідних змін до Директиви 2015/849/ЄС, які Україна буде зобов’язана імплементувати відповідно до плану заходів з виконання Угоди про Асоціацію з ЄС.

Такий підхід дозволить максимально оперативно мінімізувати більшість існуючих ризиків і розробити необхідну законодавчу базу для подальшого розвитку ринку.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Член НКЦПФР Максим ЛІБАНОВ у ході круглого столу поділився напрацюваннями Комісії у вивченні досвіду інших країн у цьому питанні і попередніми висновками щодо розробки українських правових рамок, повідомляє прес-служба Комісії.

Зокрема, він зазначив: «Сьогодні всі погоджуються з тим, що криптовалюта однозначно не є грошима, засобом платежу, цінним папером, грошовим сурогатом і тим більш валютою. Єдиний статус, який в рамках чинного правого поля можна з великим припущенням використати щодо криптовалют – це товар. Все інше не відповідає діючим нормам. Але таке визначення стримуватиме розвиток ринку, тож всі розуміють, що правову позицію потрібно змінювати.

Зі свого боку ми бачимо, що період коли ринок залишався у тіні, і більшість його учасників задовольнялася ситуацією невизначеності, вже закінчується. Сьогодні все більше учасників ринку ставлять питання – давайте легалізуємо цей процес. І мова йде не лише про так званий первинний ринок, а саме про майнінг, а й про вторинний ринок, зокрема про операції купівлі, продажу, обміну або ж конвертації у криптовалюти, які несуть великі ризики.

На нашу думку, роль державних органів у процесах регулювання криптовалют зводитиметься до таких функцій – регулювання порядку здійснення операцій з криптовалютами та ліцензування криптобірж, фінансового моніторингу за криптобіржами як суб’єктами первинного моніторингу, та забезпечення процесу декларування та сплати податків із отриманого доходу від операцій з криптовалютами. Очевидно, є потреба у регулюванні ICO, оскільки в ньому братимуть участь як професійні, так і непрофесійні інвестори, і потрібно надати їм певні можливості для захисту.

Ми активно вивчаємо досвід наших колег за кордоном. Дійсно, на сьогодні серед регуляторів, навіть країн Європейського Союзу, немає єдиного підходу до визначення правового статусу криптовалют та регулювання операцій з ними. Втім, більшість країн приходять до того, що для цього ринку потрібне комплексне регулювання, а не точкові зміни.

Ми також вбачаємо, що однозначно потрібний окремий проект закону з цього питання. Роз’яснення на рівні окремих державних органів, зокрема Мінфіну чи ДФС, не вирішують проблем. Тож таке рішення може бути прийнято лише Верховною Радою. На даний момент там вже зареєстровані три законопроекти щодо криптовалют. Але, на мій особистий погляд, жоден з цих трьох законопроектів не є прохідним.

Повертаючись до іноземного досвіду, зазначу, що наші колеги з США та інших країн запроваджують регулювання криптовалют поступово, поетапно. Приблизно такий поступовий підхід ми хочемо використати і в Україні. Адже навряд чи найближчим часом ми зможемо однозначно відповісти на питання, як глибоко держава повинна занурюватися в регулювання цих процесів. Відповідь буде, але з часом».

Слід також зазначити, що під час круглого столу була презентована Зелена книга «Регулювання криптовалют в Україні», яку спільно розробили Офіс ефективного регулювання (BRDO) за підтримки проекту EU4Business\FORBIZ.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: