Економічні орієнтири та банківський сектор

nbubanksУ Національному банку України відбулася чергова нарада з топ-менеджерами найбільших банків. Такі заходи є регулярними й проходять раз на місяць, починаючи з 2014 року. В них беруть участь топ-менеджери найбільших 40 банків, в яких зосереджено 96% всіх активів банківської системи.

МАКРОЕКОНОМІЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ

gontarevaЯк повідомляє прес-служба Нацбанку, відкриваючи нараду, Голова НБУ Валерія ГОНТАРЕВА наголосила на наявних ризиках для макроекономічної стабільності. «Вкрай важливо продовжувати співпрацю з Міжнародним валютним фондом та отримувати фінансування за відповідною Програмою. Без підтримки МВФ та інших міжнародних донорів золотовалютні резерви вже наступного року почнуть зменшуватись, адже у 2017 році нам буде потрібно не тільки робити платежі за зовнішнім боргом на суму близько $1,6 млрд., але й повертати МВФ понад $1 млрд. за програмою stand-by», – заявила Валерія Гонтарева. За її словами, в цьому випадку фінансову стабільність гарантувати неможливо.

Коментуючи макроекономічну ситуацію, Голова центробанку зауважила, що 2016 рік продемонстрував дієвість монетарної політики Національного банку. «Після кризових 2014 та 2015 років, у 2016 році нам вдалося інструментами монетарної політики знизити інфляцію. На кінець 2016 року вона досягне нашого цільового показника – 12%. Наразі альтернативи інфляційному таргетуванню не існує, адже в наших умовах саме цей монетарний режим дає необхідні результати», – підсумувала Валерія Гонтарева.

Голова НБУ також розповіла, що за результатами засідання Національної ради реформ та презентації Національним банком концепції протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон (BEPS), буде продовжено діалог з банківською, експертною та бізнес-спільнотами для подальшого напрацювання пропозицій. Вона нагадала, що за ініціативою Національного банку концепція має реалізовувати 5 ключових та найбільш нагальних з 15 рекомендацій протидії BEPS:

– розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК);

– обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами;

– запобігання зловживанням із застосуванням договорів про усунення подвійного оподаткування;

– запобігання уникненню визнання статусу постійного представництва;

– запровадження розкриття інформації про структуру міжнародних груп компаній.

При цьому ефективно реалізувати всі ці рекомендації можливо лише за умови автоматичного обміну податковою інформацією. Тому Україні необхідно приєднатися до автоматичного обміну фінансовою інформацією на основі Конвенції щодо взаємної адміністративної допомоги в податкових справах, яку наша держава ратифікувала.

ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА

sologubdЗаступник Голови НБУ Дмитро СОЛОГУБ повідомив присутніх про співпрацю з Радою НБУ щодо розробки Основних засад грошово-кредитної політики. «Нас із Радою НБУ поєднує бажання, щоб економіка зростала швидкими темпами – 5-6% на рік, але досвід інших країн свідчить, що в умовах структурної кризи економіки головним шляхом до цього є досягнення макроекономічної стабільності, зокрема цінової стабільності, що створює фундамент для подальшого зростання. На це спрямована і монетарна політика інфляційного таргетування, яку вже здійснює НБУ, і наші пропозиції до Основних засад грошово-кредитної політики в наступні роки, які ми вже передали Раді НБУ», – розповів заступник Голови Нацбанку.

Також Дмитро Сологуб презентував банкірам результати оцінки ефекту від анонсованого Урядом підвищення мінімальної заробітної плати до 3 200 грн., та пояснив, який вплив воно матиме на рівень інфляції. За прогнозами НБУ, це призведе до зростання середньої номінальної заробітної плати приблизно на 23% у 2017 році. Особливо високими темпами середня зарплата зросте для низькооплачуваних працівників. Як наслідок, зросте їх споживання, здебільшого – споживання продовольчих товарів. При цьому ефект на платіжний баланс, а отже на валютний ринок, буде мінімальний, оскільки додаткові доходи будуть спрямовані переважно на товари внутрішнього виробництва. Таким чином, підсумував Дмитро Сологуб, вплив цієї ініціативи на рівень інфляції у 2017 році буде стриманий і не призведе до виходу інфляції за межі цілі (8% +/-2%).

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

churiyУ свою чергу, заступник Голови НБУ Олег ЧУРІЙ розповів учасникам зустрічі про подальші кроки НБУ з посилення співпраці з іншими центральними банками світу. Минулого тижня відбулося перше засідання робочої групи банківського співробітництва між банківськими системами Ірану та України.

«Цього місяця набула чинності постанова Кабінету Міністрів України, яка, зокрема скасувала санкції на проведення фінансових операцій з банками Ірану. Після того як Національний банк найближчим часом приведе свої нормативні вимоги у відповідність до цієї постанови, українські банки також зможуть відкривати коррахунки і проводити операції з іранськими банками», – зазначив Олег Чурій. У подальшому україно-іранська робоча група планує детальніше опрацювати потенційні шляхи співробітництва між банківськими системами обох країн, які згодом будуть презентовані українській банківській спільноті із залученням експертів з Незалежної асоціації банків України.

ДОКАПІТАЛІЗАЦІЯ ТА РИЗИК

rogkovaЗаступник Голови НБУ Катерина РОЖКОВА розповіла присутнім на зустрічі банкірам про хід виконання банками програм докапіталізації. Зокрема, вона зазначила: «Топ-20 банків виконали свої зобов’язання з докапіталізації, по одному банку така перевірка ще триває. З другої двадцятки банків 12 – ще потребують збільшення капіталу. Для цієї групи банків, згідно з домовленістю з МВФ, термін досягнення нульового рівня достатності капіталу продовжено на один місяць – до кінця 2016 року. З третьої групи, що нараховує 21 банк, 2 – не потребують докапіталізації, 8 – потребують довнесення капіталу лише для досягнення мінімального розміру статутного капіталу, 11 банкам необхідно докапіталізуватися на ту чи іншу суму. Наступний рік буде присвячено діагностиці невеликих банків».

Заступник Голови НБУ нагадала банкірам про наближення дати набуття чинності постанови Правління Національного банку України №351, що дозволить забезпечити повну та своєчасну оцінку банками величини кредитного ризику. При цьому вона зазначила, що регулятор перебуває в постійному діалозі з банківським співтовариством та розглядає конструктивні пропозиції, які виникають у процесі тестового періоду.

Також Катерина Рожкова презентувала новий підхід до банківського нагляду, який буде базуватися на risk-based approach і дозволить посилити якість та глибину аналізу банківської діяльності. Кінцева мета – зробити наглядову функцію пропорційною тим ризикам, які несуть у своїй діяльності банки для всієї системи.

МСФЗ 9

borysenkoЗі свого боку, заступник Голови НБУ Роман БОРИСЕНКО нагадав, що з 1 січня 2018 року банки України мають перейти на міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ 9).

«Як показало опитування, яке провів НБУ серед банків, понад 85% банків досі не мають затвердженого плану дій щодо імплементації МСФЗ 9, 20% банків переглянули класифікацію фінансових активів за бізнес моделями відповідно до МСФЗ 9; 18% – здійснили розрахунок оціночних резервів під збитки; 13% – проаналізували вплив МСФЗ 9 на розмір оціночних резервів та волатильність доходів. При цьому запровадження цих стандартів фінансового обліку має відбутися у січні, крайній строк – у вересні-жовтні 2018 року. Наголошую, що питання переходу на нові стандарти є вкрай важливим, тож закликаю топ-менеджмент банків включити його до свого порядку денного та розпочати активну роботу за цим напрямком»,- зазначив Роман Борисенко.

Більш детально про банківську систему – Інфографіка «Банки України»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: