Модернізація національної моделі інвестиційного бізнесу

На конференції УАІБ «Професійне управління активами: модернізація національної моделі інвестиційного бізнесу» йшлося про вплив останніх змін законодавства на ринок управління активами, необхідність впровадження обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи, а також про те, куди рухається бізнес з управління активами та яких змін варто очікувати у процесі імплементації Угоди про Асоціацію з ЄС й впровадження норм європейських директив в українське законодавство.

ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ

Як зазначається у повідомленні Української асоціації інвестиційного бізнесу, обговорення учасниками конференції впливу останніх змін законодавства на ринок управління активами розпочалося з реформи системи валютного регулювання. Представник НБУ Сергій ЧЕЧЕЛЬ акцентував увагу на необхідності прийняття Закону України «Про валюту», наголосивши на якісних змінах та деякій лібералізації валютного регулюванні в Україні.

Характеризуючи нинішню ситуацію на ринку цінних паперів, радник Генерального директора УАІБ Сергій БІРЮК навів статистику, яка демонструє відчутне зменшення обсягів торгів за останні роки, розповів про зміни у депозитарній системі, пояснив, чому не йде на ринок внутрішній інвестор і не поспішає зарубіжний. Він наголосив, що попри різне бачення того, як змінити ситуацію на ринку і яку модель запровадити, зрозуміло тільки одне: реформи необхідні, і їхній результат залежатиме від зусиль усіх зацікавлених сторін.

Представник Секретаріату комітету ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності Андрій МОРОЗ запевнив учасників конференції, що Комітет ВРУ готовий до співпраці з ринком. Він також розповів про стан проходження законопроектів, які зараз на розгляді у Парламенті та які безпосередньо впливатимуть на фондовий ринок країни.

Планами Уряду щодо питань дерегуляції, підтримки бізнесу та залучення інвестицій в Україну поділилася з учасниками конференції Директор Департаменту з питань фінансового та економічного розвитку Секретаріату КМУ Валентина ЯЩУК.

Як зазначив, підсумовуючи обговорення, Член Ради УАІБ Ігор КОГУТ, головною умовою якісної побудови та розвитку ринку капіталу є, насамперед, конструктивна співпраця НКЦПФР та учасників ринку. Він запевнив, що ринок з управління активами відкритий до співпраці, до реформ, напрацювання найкращих світових практик, впровадження нових та вдосконалення існуючих інструментів на фондовому ринку.

Ще однією ключовою темою конференції стало запровадження в Україні обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи.

НАКОПИЧУВАЛЬНА СКЛАДОВА ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ

Відкриваючи пленарне засідання «Архітектура накопичувальної складової пенсійної реформи», Головуючий Ради УАІБ Дмитро ЛЕОНОВ підкреслив, що виповнюється вже 25 років, відколи було визначено доцільним запровадити в Україні трирівневу пенсійну систему. Нинішню вітчизняну пенсійну систему він порівняв з довгобудом, спорудженим на старому фундаменті (солідарна система) без другого поверху (обов’язкової накопичувальної системи) і з приставленою на стовпчиках хиткою мансардою на третьому поверсі (добровільним накопичувальним рівнем, який представлено недержавними пенсійними фондами). Кожна нова влада впродовж цих десятиліть намагалася латати нижній поверх, який поступово перетворювався на підвальне приміщення, в якому переставало вистачати місця усім, хто досягав пенсійного віку.

Д. Леонов зазначив, що однією з основних проблем було те, що у 2004 році закон приймався у період економічного зростання, коли стан солідарного рівня не був таким критичним. Було вирішено не розділяти пенсійний внесок між двома рівнями, щоб не будоражити населення тим, що вони самі будуть відраховувати кошти собі на пенсію. Але період зростання минув, почалася світова криза і все залишилося у такому незрозумілому стані: грошей стало бракувати, нові «архітектори» реформ вели лише розмови про те, яким важливим є другий рівень.

Як тільки прийшло розуміння, що «розщеплювати» з пенсійних внесків вже нічого і другий рівень доведеться будувати самим і за свої гроші, у Парламенті з’явився депутатський законопроект №6677, який було підтримано двома профільними комітетами і внесено до порядку денного сесії. Тоді ж про початок розробки власної Концепції розбудови другого рівня пенсійної системи оголосив регулятор фондового ринку, знову відтворивши стан конкурентної боротьби «архітекторів-реформаторів».

Представляючи учасникам конференції Концепцію Комісії, Член НКЦПФР Олександр ПАНЧЕНКО повідомив, що регулятор пропонує взяти за основу комбіновану модель. Планується створити неприбутковий центральний Накопичувальний фонд, який буде акумулювати пенсійні внески, нагляд здійснюватиме Рада фонду, операційну діяльність – Адміністративний офіс. Пенсійний фонд України надаватиме послуги з персоніфікованого обліку учасників. Функцію з управління активами будуть здійснювати КУА, вимоги до яких планується суттєво підвищити, зокрема до капіталу, до персоналу, структури власності, винагороди, ІТ-систем, внутрішнього аудиту та контролю, ризик-менеджменту та іншого.

О. Панченко сказав, що законопроект вже розроблено, і Комісія планує подавати його від імені Кабміну. Член НКЦПФР запропонував народним депутатам – авторам законопроекту №6677 – об’єднати зусилля, відкликати їхній законопроект і провести повторне перше читання.

При цьому він також наголосив, що без прийняття законів про спліт та про підвищення інституційної спроможності НКЦПФР запуск другого рівня пенсійної системи взагалі неможливий.

Порівняльний аналіз обох законопроектів запропонував учасникам конференції Член Ради УАІБ Григорій ОВЧАРЕНКО у своїй презентації «У пошуках ідеальної пенсійної реформи». Зокрема, він зазначив, що раніше говорили, що для запуску другого пенсійного рівня немає політичної волі, зараз, коли з’явився законопроект №6677, регулятор каже, що ринок не готовий.

Ця дивна ситуація, висловив припущення Г. Овчаренко, пов’язана з тим, що ніхто не порівнював законопроекти. Насправді ж протиріч щодо необхідності запуску другого накопичувального рівня між ними нема. Є лише кілька найбільш дискусійних моментів, серед яких, зокрема, оптимальний розмір пенсійних внесків, частка іноземних активів у складі структури накопичувального рівня та питання гарантій. Дехто виступає проти накопичувального рівня, бо вважає, що збільшення внесків буде обтяжливим для бізнесу, при цьому змішуючи такі поняття, як «податок» і «внесок», забуваючи, що внесок на індивідуальний пенсійний рахунок не є податком. Існують нерозуміння і щодо коефіцієнта заміщення заробітної плати, який, за підрахунками фахівців, з кожним роком буде зменшуватися і ставати емоційним шоком для громадян, які виходитимуть на пенсію.

У країнах ЄС розмір внесків стартував з 5%, а в обох українських законопроектах пропонується починати з 2% і поступово підвищувати: регулятор – до 15% за умови приросту мінімальної зарплати, депутати – щороку поступово збільшувати його до 7%. З точки зору зарубіжного досвіду, оптимальний розмір внесків повинен становити більше 10%.

Триває дискусія і щодо оптимальної частки зарубіжних активів для інвестування пенсійних коштів, яка дасть можливість згенерувати позитивну реальну доходність. Водночас в Україні діє Закон №1058, який вже зараз показує, скільки можна інвестувати в зарубіжні активи і дозволяє це робити в розмірі 40%, з них половину можна інвестувати в акції та облігації – цінні папери іноземних емітентів, які обертаються на біржах, визначених законом, підкреслив Г. Овчаренко.

Законопроект №6677 передбачає, що протягом перших трьох років з моменту запуску обов’язкового накопичувального рівня не можна нічого інвестувати за межі країни, і це викликає критику, а концепція Комісії дозволяє інвестувати 10%. Однак інвестування за кордон також несе додаткові ризики.

Що стосується міжнародного досвіду, то є низка країн, які не передбачають жодних обмежень, але в більшості країн ліміти інвестування за кордон пенсійних активів – від 5% до 40%, у деяких державах взагалі не дозволено таке інвестування.

Пенсійний ресурс, наголосив Г. Овчаренко, має колосальний потенціал, і відтік цих коштів за межі країни у відповідних ситуаціях створює велике навантаження на економіку, тому й існують обмеження. Однак, на його думку, інвестування за кордон не є панацеєю. На першому етапі, зважаючи на нульовий рівень фінансової грамотності населення, бажано взагалі не інвестувати за кордон, щоб не отримати від’ємну доходність і не відлякати населення, вважає.

Порівнюючи питання гарантій, пан Овчаренко зазначив, що Комісія їх не передбачає, але хоче встановити незрозуміле для пересічної людини поняття бенчмарка. У проекті №6677 елемент гарантій пропонується через участь у Фонді гарантування. Однак це питання не до кінця узгоджене і потребує доопрацювання, зокрема щодо внесків учасників. У деяких європейських країнах такі відрахування існують.

СПІЛЬНЕ ІНВЕСТУВАННЯ

Характеризуючи основні тенденції розвитку ринку колективних інвестицій ЄС, Виконавчий директор Чеської асоціації ринку капіталу AKAT, Член Ради EFAMA Яна БРОДАНІ розповіла, що нині на рівні ЄС переглядається прийнята ще в 2011 році Директива про управляючих фондів альтернативних інвестицій (AIFMD). Єврокомісія замовила дослідження про досягнення поставлених Директивою цілей, оцінку її впливу на інвесторів та ринки і можливого поширення права доступу на ринок ЄС компаній, що управляють активами альтернативних фондів із третіх країн – не членів ЄС (зокрема, у контексті Brexit). Дослідження має завершитися у жовтні цього року і, після проведення публічних консультацій, у кінці 2019 року планується подання Єврокомісією законодавчої пропозиції щодо подальшої імплементації AIFMD.

Яна Бродані також зазначила, що у грудні 2017 року Єврокомісія опублікувала пропозицію про новий пруденційний режим для інвестиційних фірм, що складається з Директиви (IFD) та Регламенту (IFR). Передбачаються три різні режими для інвестиційних компаній. У порівнянні з вимогами до капіталу кредитних установ та інвестиційних фірм (CRD/CRR) вимоги цього Регламенту стануть простішими, чутливішими до ризику та пропорційнішими.

Серед відкритих питань, що турбують європейський ринок, Яна Бродані назвала виконання вимог нової редакції Директиви про ринки фінансових інструментів (MiFIDII), яка набрала чинності в січні 2018 року і стосується правил дистрибуції інвестиційних продуктів з точки зору застосування заохочень при залученні інвестиційних радників, а також правил розкриття інформації.

Щодо реалізації проекту CMU – ініціативи Єврокомісії щодо створення Об’єднання (Союзу) ринків капіталу в ЄС – важливими, на думку Яни Бродані, є запровадження Загальноєвропейського персонального пенсійного продукту (PEPP). Проект Регламенту ЄС про PEPP, опублікований майже рік тому, передбачає створення стандартизованого персонального пенсійного продукту 3 добровільного рівня пенсійного забезпечення, який відкриє можливість для інвестора в PEPP переміщуватися із однієї країни-члена ЄС в іншу за умови впровадження податкових пільг.

Ще одна нова законодавча пропозиція про транскордонну дистрибуцію фондів, опублікована в березні, включає зміни до Директиви про UCITS та AIFMD та новий Регламент щодо полегшення транскордонної дистрибуції, внесення змін до Регламентів про фонди венчурного капіталу (EuVECA) та про фонди соціального підприємництва (EuSEF). Проте нині перешкодою для транскордонної дистрибуції інвестиційних фондів, на думку Яни Бродані, насправді є відсутність детальних керівних принципів європейського регулятора ESMA і, як наслідок, різні правила у різних європейських юрисдикціях, що деталізують законодавство рівня (Директиви та Регламенти ЄС).

Все більшої важливості для індустрії фондів та управління активами в ЄС набуває фінансування сталого розвитку (відповідальне інвестування), а особливо актуальним є Загальний регламент про захист даних Європейського Союзу (GDPR), що набув чинності 25 травня 2018 року і поширюється на треті країни у випадку, коли компанії з цих країн (у тому числі з України) здійснюють обробку персональних даних суб’єктів ЄС.

Про плани Національної комісії з цінних паперів щодо адаптації європейських норм у галузі спільного інвестування розповів учасникам конференції Член НКЦПФР Максим ЛІБАНОВ. Він зазначив, що хоча Україна зобов’язалася імплементувати Директиву, пов’язану з діяльністю публічних фондів (UCITS), з точки зору Комісії – це тільки вершина айсберга, бо одночасної і паралельної адаптації потребують й інші типи фондів.

Це великий пласт роботи, оскільки треба опрацювати близько двох десятків нормативних актів ЄС, тому Комісія попросила допомоги у міжнародних донорів. До осені регулятор планує зайнятися формуванням нового законопроекту про інвестиційні фонди, щоб восени провести всі консультації з експертами МВФ і ЄС та до кінця осені винести його на відкрите публічне обговорення з подальшим внесенням його до Парламенту.

Структура майбутнього закону буде складатися приблизно з 10 розділів, які стосуватимуться створення, функціонування, врегулювання організаційної форми фондів. Окремий розділ буде присвячено активам інвестиційних фондів, для кожного виду фондів буде визначено вимоги до диверсифікації.

М. Лібанов повідомив, що планується шість основних типів інвестфондів: публічні, альтернативні, чотири спеціалізовані – фонди венчурного капіталу, довгострокові, грошові і так звані соціальні фонди.

Однак найбільші зміни, за словами члена НКЦПФР, будуть стосуватися діяльності з управління активами, зокрема авторизації, питань конфлікту інтересів, корпоративного управління, політики винагороди всередині КУА, аутсорсингу функцій, реклами, ключової інформації для інвесторів та інших. Окремі розділи буде присвячено інвестсертифікатам, регулюванню діяльності фондів, повноваженням Комісії при здійсненні контролю і нагляду, перевірок і санкцій. Планує регулятор ввести у законодавство концепцію про інсайдерів та інші новації.

Ключовим моментом майбутньої реформи, на думку М. Лібанова, буде питання перехідного періоду. Регулятор поки до кінця не визначився і розглядає кілька варіантів: а) буде встановлено строк, протягом якого всі без винятку фонди і компанії повинні будуть привести свою діяльність у відповідність з новим законодавством; б) паралельно будуть діяти старий і новий закони, а також канали переходу одних в інші; в) низка фондів (компаній) будуть зобов’язані пройти процедуру трансформації у відповідні строки – це стосуватиметься фондів, які працюють з роздрібними інвесторами. Для інших фондів може бути застосований плавний перехід.

Якщо українська юрисдикція буде визнана в ЄС еквівалентною, то, за словами М. Лібанова, це дасть можливість українським фондам за спрощеною процедурою працювати на європейському ринку, а європейським фондам – на українському.

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ТА АУДИТ

Продовженням теми євроінтеграційних законодавчих змін в Україні стало обговорення якості фінансової звітності та аудиту на ринку управління активами. Розповідаючи про типові невідповідності фінансової звітності КУА та звітів аудиторів до неї за результатами проведеного регулятором вибіркового аналізу, Директор Департаменту систематизації та аналізу фінансової звітності учасників ринку капіталу та пруденційного нагляду НКЦПФР Катерина РАФАЛЬСЬКА зазначила, що, зокрема, у примітках до фінзвітності відсутня або детально не розкривається інформація щодо облікової політики товариства, суттєвих статей фінансової звітності, щодо дати затвердження фінансової звітності до випуску, віднесення утримуваних фінансових активів до відповідних категорій згідно МСФЗ, управління фінансовими ризиками товариства, справедливої вартості фінансових інструментів тощо. Вона також розповіла про підготовку проектів Вимог до аудиторского висновку, що подається до НКЦПФР, на основі переглянутих Міжнародних стандартів аудиту.

На думку К. Рафальської, підвищенню якості фінансової звітності професійних учасників буде сприяти і запровадження в Україні нової системи фінансової звітності, яка дозволить здійснювати прийом, обробку, перевірку та розкриття фінансової звітності підприємств у єдиному електронному форматі. Основою для роботи нової Системи стане стандарт XBRL, а запроваджуватися вона буде на базі НКЦПФР. Передбачається, що її запуск відбудеться вже у 2019 році.

Катерина Рафальська також зупинилася на актуальних питаннях пруденційного нагляду за діяльністю з управління активами, зокрема, на основних змінах, типових порушеннях і помилках.

КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ У ПРОФУЧАСНИКАХ РИНКУ

Концепцію корпоративного управління у професійних учасниках ринків капіталу України, яка наприкінці березня 2018 року була затверджена НКЦПФР, представила учасникам конференції Проектний менеджер Зовнішнього проектного офісу Підтримки реформ на ринку фінансових послуг, який діє за підтримки ЄБРР, Оксана ПАРАСКЕВА. Вона зупинилася на ключових змінах, які будуть запроваджені і які, на її думку, принесуть чимало переваг і бізнесу самих професійних учасників, і їхнім клієнтам – інвесторам. Це, зокрема, підвищення надійності та довіри, стабільності ринків капіталу, зниження рівня та попередження ризиків у діяльності учасників фінансового сектору та інші. Професійні учасники ринків капіталу матимуть можливість запровадити саме ту систему управління, яка відповідатиме типу обраної ними моделі ведення бізнесу та розміру їх компанії (принцип пропорційності), бізнес стане більш стійким до ризиків, суттєво знизиться ризик настання неплатоспроможності та банкрутства профучасників, зросте конкурентоспроможність компаній і здатність до довгострокового безперервного ведення бізнесу, а головне – підвищиться захист прав клієнтів.

Враховуючи світові тенденції регулювання ринків фінансових послуг, в Україні планується перехід до запровадження ризик-орієнтованого пруденційного нагляду та побудови ризик-орієнтованої моделі керування у професійних учасниках.

О. Параскева зазначила, що планується запровадити пропорційний підхід в оновленій моделі пруденційного нагляду в Україні, розробити нові вимоги до пруденційних показників щодо якості управління та керування ризиками у професійних учасниках. Так, з метою встановлення адекватної та збалансованої інтенсивності нагляду за професійними учасниками ринків капіталу здійснюватиметься всебічний аналіз діяльності таких установ та розподіл суб’єктів нагляду або ліцензіатів в окремі групи за визначеним ступенем ризикованості та ознакою приналежності до групи компаній, що становлять суспільний інтерес. До кожної такої групи НКЦПФР будуть застосовуватися різні за інтенсивністю та змістом заходи нагляду. Особлива увага буде приділятися установам, що мають підвищені або високі значення показників ризикованості. Очікувані строки реалізації Концепції корпоративного управління – кінець 2019 року.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: