Як вдосконалюється корпоративне законодавство в Україні

За останній рік у вітчизняному законодавчому полі щодо корпоративного управління відбулися значні зміни.

Про це на V Міжнародному форумі корпоративних секретарів розповів Член НКЦПФР Максим ЛІБАНОВ, інформує прес-служба Комісії.

Зокрема, він зазначив: «Після прийняття Верховною Радою закону №2210 по дуже багатьох процесах на ринку капіталу відбулися зміни. Зовсім скоро наберуть чинності ще два великих блока цього закону. Найближчий блок набере чинності вже з 1 липня, він стосується емісійної діяльності в Україні. Йдеться про нову редакцію розділу Закону «Про цінні папери та фондовий ринок».

Все, до чого ми звикли за останні десять років, з точки зору правил і стандартів залучення капіталу на ринку, проведення емісії як акцій, так й інших фінансових інструментів, з 1 липня почне працювати по-новому.

Комісія, зі свого боку, намагалася встигнути до 1 липня підготувати необхідну нормативну базу. На жаль, процедури погодження та затвердження нормативних документів у нас досить розтягнуті в часі і забюрократизовані. Тут ми можемо лише позаздрити Нацбанку, який має повноваження більш оперативно впроваджувати нові правила.

Проте всі базові нормативні документи, пов’язані з емісією, реєстрацією випуску і публічним розміщенням цінних паперів (всі ці етапи є частинами процедури публічної пропозиції), Комісія розробила, деякі документи вже знаходяться на реєстрації в Мінюсті, а деякі ми вже чекаємо з Мінюсту найближчим часом.

Якщо підбивати проміжні підсумки зміни корпоративного законодавства, я б говорив не тільки про закон №2210, а також і про закон №1983, який запровадив механізм обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу власника 95% (сквіз-аут). Цей закон уже рік як діє, і точно можу сказати, що діє досить успішно. Близько півсотні проведених компаніями сквіз-аутів однозначно доводять, що потреба в цій процедурі існує.

Наявність перших судових процесів щодо оскарження процедури сквіз-ауту показує, що не все так гладко. Комісія стежить за розвитком подій по кожному оголошеному сквіз-ауту і працює над тим, як вирішити неврегульовані в законі питання.

Зі свого боку можу сказати, що законодавець виписав механізми в Законі досить кваліфіковано. Звичайно, в учасників цих процесів може виникати питання меркантильного характеру: «а чому мені заплатили 50 копійок за акцію, а я хочу в 10 разів більше». Ми розуміємо, що частина проблеми криється у низькій ліквідності українського ринку, який не завжди дозволяє об’єктивно оцінити компанію, використовуючи біржовий курс. А в разі залучення оцінювача для визначення ринкової вартості акцій можуть виникати питання щодо справедливості оцінки. Але це вже проблема в цілому низького рівня стандартів на ринку оціночної діяльності.

Але знову ж таки відповідно до закону №2210 Комісії надана можливість застосовувати додаткові вимоги до суб’єктів оціночної діяльності у випадках, встановлених законодавством про цінні папери та акціонерні товариства. І Комісія розробляє такі вимоги.

Найголовніше, що закон сьогодні працює, і це безумовний плюс».

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: