Парламент відновлює кредитування

Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування».

Як повідомляє Інформаційне управління Апарату ВРУ, метою документа (реєстраційний №6027-д) є стимулювання активного використання кредитування як фінансового інструменту та зниження вартості кредитних ресурсів для спрощення доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до кредитів.

Законом, зокрема:

– зменшено фінансове навантаження на позичальників, що сприятиме відновленню економіки та активізації кредитуванню фізичних осіб, у першу чергу для покращення житлових умов;

– усунуто схеми незаконного виведення майна з-під обтяження кредитора;

– спрощено процес та зменшено витрати боржників та кредиторів (стягувачів) при врегулюванні боргу за рахунок удосконалення позасудових інструментів;

– врегульовано прогалини щодо погашення кредитів у випадку визнання спадщини відумерлою та низку інших питань у процесі спадкування;

– узгоджено норми Закону «Про банки і банківську діяльність», а також частину підзаконних нормативних актів щодо порядку дотримання прав спадкоємців з положеннями Цивільного кодексу України.

Документом внесено зміни до Закону «Про іпотеку» щодо переходу права власності на заставне майно. Для фізичних осіб встановлено, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником – фізичною особою основного зобов’язання є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Для юридичних осіб після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов’язання є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Крім того, Законом внесено уточнюючі зміни до Цивільного кодексу щодо зобов’язань поручителя, згідно з якими, у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов’язання боржником виключно в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання.

Встановлено, що порука припиняється повним виконанням основного зобов’язання або якщо кредитор протягом строку загальної позовної давності не пред’явить позову до поручителя.

Серед іншого, Законом зменшено строки пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців (з одного року до 6 місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину або з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину). Це виключає ситуацію, коли банк не знав і не міг знати про відкриття спадщини.

Документом уточнена норма щодо доступу банків до Державного реєстру актів цивільного стану. Зокрема, надавано такий доступ у порядку та обсязі, встановленому Міністерством юстиції, за наявності письмової згоди фізичної особи, якої стосуються відомості, зазначені в актових записах.

Крім того, внесено зміни, які забезпечать банкам можливість перевірки у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян наданої потенціальними позичальниками-фізичними особами інформації, що впливає на спроможність виконання особою власних зобов’язань, а також перевірки факту смерті боржника банку для подальшої роботи із спадкоємцями.

Національний банк на своїй офіційній сторінці у Facebook повідомляє, що він вітає схвалення Верховною Радою Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» у другому читанні та в цілому. Адже цей документ належить до пріоритетів Національного банку та пріоритетів Уряду на 2018 рік.

На думку НБУ, повноцінне відновлення кредитування блокується низкою прогалин у діючому законодавстві, які знижують ефективність діяльності банківського сектору України. До них відносяться, зокрема, непрацюючий формальний інститут поруки, складний та ризиковий механізм визначення змінюваної процентної ставки, недосконалість інструментів позасудового врегулювання, комплекс норм, що несуть ризики виведення застави всупереч обов’язкам за договором кредитування.

Прийняття зазначеного Закону забезпечить вирішення проблемних питань, які створюють системні перешкоди для відновлення кредитування національної економіки і продукують додаткові ризики діяльності національних та іноземних інвесторів. За умов захищеності прав кредиторів банки зможуть висувати більш лояльні вимоги до потенційних позичальників. Це, безумовно, сприятиме активному застосуванню кредитування як фінансового інструменту, зниженню вартості кредитних ресурсів та, відповідно, полегшенню доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до користування банківськими продуктами.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: