НБУ та НКЦПФР оприлюднили річні звіти

У документах аналізуються основні тенденції державного регулювання банківського сектору та фондового ринку України в 2017 році.

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК

У вступному слові до Звіту Національного банку Голова НБУ Яків СМОЛІЙ, зокрема, зазначив: «У 2017 році Національний банк зберіг незмінним мандат незалежного центрального банку: ми забезпечували цінову та фінансову стабільність. Ця робота була успішною, адже минулий рік став другим роком економічного зростання. Приріст реального ВВП становив 2,1%. Міжнародні резерви Національного банку перебувають на докризовому рівні: за результатами року вони становлять $18,8 млрд. Ми послідовно продовжуємо політику плаваючого обмінного курсу.

Нас підтримує наш надійний партнер у збереженні фінансової стабільності – Міжнародний валютний фонд. У 2017 році Україна отримала транш на суму $1 млрд. Ми й надалі залишаємося в програмі з Міжнародним валютним фондом і працюємо над виконанням узятих на себе зобов’язань.

За підсумками року споживча інфляція становила 13,7% у річному вимірі та виявилася близькою до прогнозу Національного банку в 12,2%. Ми впевнені, що в найближчі два роки (у 2018-2019 рр.) інфляція знизиться до середньострокової цілі Національного банку – 5%. І перехід восени 2017 року до більш жорсткого режиму монетарної політики був спрямований саме на повернення інфляції цільового рівня в рамках політики інфляційного таргетування.

Протягом 2017 року Національний банк перерахував до Державного бюджету 44,4 млрд. грн.

У 2017 році Національний банк продовжив політику щодо послаблення та зняття валютних обмежень. Крім того, ми розробили законопроект «Про валюту», який прийде на зміну застарілому Декрету про систему валютного регулювання і валютного контролю, прийнятому в 1993 році. Ми плануємо принципово змінити валютне регулювання в країні: після прийняття закону «Про валюту» на нас чекає режим вільного руху капіталу. Замість заборон, прописаних у чинному законодавстві, матимемо свободу проведення валютних операцій за принципом «дозволено все, що прямо не заборонено законом». Це – необхідний та довгоочікуваний крок назустріч європейському світовому ринку.

Відновлення кредитування – одна із цілей Національного банку на 2017-2018 роки. І ми поступово наближаємося до її виконання. Так, із початку 2017 року обсяг гривневих кредитів бізнесу зріс на 8,7%, а кредитування населення в національній валюті – на 38,3%.

Зазначу, що знизити кредитні ставки на ринку та зробити кредити більш доступними вдалося завдяки зниженню вартості ресурсів на ринку в 2017 році. Крім того, для відновлення кредитування необхідне забезпечення законодавчого захисту прав кредиторів та споживачів фінансових послуг, а також вирішення проблеми токсичних активів. І Національний банк бере безпосередню участь у розробці та опрацюванні у Верховній Раді необхідних законопроектів.

Як і очікував регулятор, у 2017 році операційний дохід банківської системи збільшився на 10%. Проте через значні обсяги відрахувань у резерви банківський сектор завершив рік зі збитком у 24,4 млрд. грн. – переважно за рахунок чотирьох великих банків, зокрема «Приватбанку». Однією з позитивних тенденцій минулого року вважаємо скорочення кількості збиткових банків до 18 із 33 у 2016 році.

Усі 82 банки, присутні на ринку станом на початок 2018 року, мали прозору структуру власності, більшість із них достроково виконала трирічні програми з докапіталізації та зменшила максимальний розмір кредитного ризику за операціями з пов’язаними особами відповідно до вимог регулятора. За 2017 рік банки збільшили власний статутний капітал до 495,4 млрд. грн. Усі ці дії спрямовані на підвищення стійкості банківської системи до стресів та зовнішніх шоків.

Для недопущення повернення на банківський ринок схемних операцій центральний банк запровадив ризик-орієнтований підхід під час планування та проведення фінансового моніторингу. Такий підхід – наріжний камінь для впровадження ефективної системи протидії легалізації кримінальних доходів та фінансуванню тероризму. Тепер банки повинні використовувати власні ресурси у сфері фінансового моніторингу адекватно до наявних ризиків і залежно від цього приділяти підвищену увагу тим клієнтам, які здійснюють високоризикові операції.

Національний банк і сам змінюється на краще: ми стаємо більш прозорими, відповідальними перед суспільством, удосконалюємо інструменти впровадження політики, збільшуємо ефективність внутрішніх процесів.

Національний банк має чітке стратегічне бачення та програму: ми вперше в історії незалежної України розробили та схвалили Стратегію центрального банку. Ми визначили сім цільових орієнтирів, у напрямі яких будемо розвиватися у найближчі роки. Крім визначених законом мандата з підтримки низької та стабільної інфляції, забезпечення стабільності й ефективності банківської системи, ми зосередимося на відновленні кредитування і плавному переході до режиму вільного руху капіталу. Завдяки цьому буде забезпечений стабільний послідовний розвиток банківського сектору. Ми визначили нові амбітні завдання: забезпечення ефективного регулювання всього фінансового сектору, а також розвиток фінансової інклюзії. Переконаний, що досягнення визначених цілей дасть змогу українській банківській системі повноцінно інтегруватися до європейського фінансового простору.

Ми чітко усвідомлюємо, що попереду – нові виклики і завдання. Щоб упоратися з ними, маємо нашу «дорожню карту» – Стратегію Національного банку. Тож рухаємося вперед задля втілення її цілей».

Більш детально – у Річному Звіті Національного банку України за 2017 рік

НКЦПФР

У вступному слові до Звіту НКЦПФР Голова Комісії Тимур ХРОМАЄВ повідомив таке: «У 2017 році Комісія продовжила працювати над реформою ринків капіталу. Ми провели системну роботу по розвитку законодавства у сфері ринків капіталу та корпоративних відносин і наближенням його до базових директив Європейського Союзу.

Минулого року Верховною Радою України були прийняті три важливі закони: Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.2017 р. №1983-VIII, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» від 23.03.2017 р. №1984-VIII, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» від 16.11.2017 р. №2210-VIII.

Наступний етап – відображення прийнятих змін у нормативній базі регулятора. Плануємо завершити цю роботу протягом першого півріччя. Але результати змін законодавства вже відчутні. Відбувається трансформація системи розкриття інформації, і цей процес буде закінчено та якісно врегульовано вже наприкінці 2018 року. Зокрема, це стосується публічних компаній, яких стало набагато менше, і не публічних, з яких тепер знято тягар надмірного розкриття інформації. Фактично лише одним законом №2210-VIII ми зрушили цілий пласт проблем на ринку капіталу.

Завдяки прийнятим наприкінці 2017 року Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 05.10.2017 р. №2164-VIII та Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 р. №2258-VIII, ми разом із Національним банком і Міністерством фінансів працюємо над впровадженням нової системи фінансового репортінгу, заснованої на стандарті XBRL. Ми очікуємо, що до кінця 2019 року всі комерційні банки, небанківські фінансові установи, а також підприємства, які віднесені до категорії суспільно значимих, зможуть надавати свою звітність в електронному вигляді через «єдине вікно» її подання. Україна в цьому питанні має шанс стати першопроходцем в Європі.

Другий рік поспіль ми працюємо над законодавчими змінами, які дозволять запустити в Україні ринки організованої торгівлі, в тому числі аграрної та енергетичної продукції. Вкрай важливо навести лад у сфері торгівлі тими активами, в яких Україна виступає глобальним драйвером. Наше ВВП майже на 30% залежить від цих товарних позицій. І якщо ми не контролюємо ціноутворення по цих товарах, це означатиме, що ми ставимо під ризик процес ціноутворення на нашу національну валюту.

З 2018 року відбудуться позитивні зміни на ринку ОВДП, фундамент яких ми заклали ще в 2017 році. Запрацює інститут маркет-мейкерів, і ми побачимо суттєві покращення в питанні розрахунку ціни облігацій внутрішньої держпозики, що додасть їм ліквідності, дозволить отримувати інвесторам більш стабільний і прогнозований дохід, і головне – зробить цей інструмент більш прозорим.

Триває процес трансформації регулятора на шляху до інституціональної незалежності. На шляху до всебічного впровадження функціональної моделі наразі розпочато перехід до проміжного етапу, завдяки якому можливе досягнення ефективних результатів у реалізації стратегій та цілей Комісії щодо реформування ринку капіталу. Зміна операційної моделі дозволить максимально збалансувати функції структурних підрозділів, унеможливити дублювання, значно підвищити якість процесів та є визначним кроком на шляху до інституціональної незалежності НКЦПФР.

У 2017 році Комісія зробила перші кроки у впровадженні функціональної внутрішньої структури. Особливу увагу було приділено централізації всіх функцій, відбулась трансформація територіальних підрозділів; запущений процес управління внутрішніми ризиками; розширено функції адміністрування учасників ринку тощо.

У вересні 2017 року у режимі тестової експлуатації запрацював оновлений офіційний сайт Комісії. Він набагато більш friendly до користувачів та має більше функціоналу, але його структура є більш простою і зрозумілою, щоб користувач міг дістатись до потрібної інформації оптимально трьома кліками. Ми забезпечили доступ через сайт до публічних даних з усіх реєстрів Комісії. Між даними в різних реєстрах встановлено зв’язки та реалізовано їх інтеграцію, щоб користувач в одній точці сайту міг отримати різноманітну інформацію про будь-якого суб’єкта ринку. У майбутньому оновлений сайт стане платформою для надання учасникам ринку послуг у режимі он-лайн та майданчиком для комунікації Комісії з учасниками ринку.

Комісія і надалі продовжуватиме процес трансформації, основним завданням якого є приведення бізнес-процесів до кращих світових практик, розробку системи відповідальності, удосконалення системи внутрішнього контролю та інші дії для побудови оновленого органу з регулювання та нагляду за ринками капіталу.

Серед пріоритетів на 2018 рік – розробка концепції і законодавчих змін для запровадження в Україні II рівня пенсійної системи та удосконалення законодавства щодо III рівня, продовження трансформації інфраструктури фінансового сектору, розробка моделі функціонування криптовалют і підготовка відповідних змін до законодавства. Велику увагу плануємо приділити розбудові в Україні організованої торгівлі на товарних ринках, зокрема аграрної та енергетичної продукції».

Більш детально – у Річному Звіті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2017 рік

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: