Як в Україні забезпечується безпека розрахунків

Аналізу цього питання присвячувалася робоча нарада, яка нещодавно відбулася в Національному банку, повідомляється на офіційній сторінці НБУ у Facebook

Участь у заході взяли близько ста учасників – представників Національного банку України, Департаменту Кіберполіції України, Асоціації «ЄМА», банків-членів платіжних систем та інших фахівців платіжного ринку.

СКАРГИ КОРИСТУВАЧІВ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК

Учасники заходу обговорили тенденції банкоматного шахрайства та рекомендації з безпеки банкоматів, проблемні питання розрахунків платіжними інструментами та тенденції платіжного шахрайства.

Так, у регіональному розрізі найбільше банкоматів встановлено у Київській, Дніпропетровській та Харківській областях. Серед банків за ступенем розгалуженості банкоматної мережі лідерами є ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «Ощадбанк» та АТ «Райффайзен Банк Аваль».

У ході наради Заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Наталія ЛАПКО розповіла, зокрема, про роботу регулятора зі скаргами користувачів платіжними картками. За її словами, у порівнянні із загальною кількістю активних платіжних карток в Україні кількість звернень надто мала. Разом із тим, вирішення кожного звернення – надзвичайно важливе.

У цілому серед звернень громадян досить часто є звернення, що стосуються несанкціонованих/сумнівних операцій з платіжними картками. Вона звернула увагу банків на необхідність посилення просвітницької роботи з клієнтами та роз’яснення їм важливості дотримання правил безпечного поводження з платіжними картками.

Також Національний банк отримує звернення з питань щодо незадовільної роботи банкоматів, обслуговування пенсійних рахунків та картки Киянина, проблем із зарахуванням коштів на рахунок, блокування платіжних карток тощо.

«Зазвичай регулятору вдається допомогти позитивно вирішити до третини усіх скарг громадян щодо стосунків користувачів платіжними картками з банками, решті – надаються роз’яснення та рекомендації щодо подальших дій. Головне, що слід пам’ятати, це те, що кожна скарга – це незадоволений клієнт. Тож ми рекомендуємо банкам уважно ставитися до звернень користувачів платіжних карток, адже незадоволеного клієнта банк дуже швидко та просто може втратити», – зауважила Наталія Лапко.

ПЕРЕХІД НА IBAN

Також вона розповіла учасникам наради про плани Національного банку щодо модернізації платіжної інфраструктури відповідно до євродирективи PSD2 та імплементації в Україні міжнародного стандарту ISO 13616 (IBAN).

Наталія Лапко повідомила, що перехід на IBAN розпочнеться вже з наступного року, і планується, що до 2020 року його застосування стане обов’язковим для усіх клієнтів банків України під час здійснення переказу коштів як у національній, так і в іноземній валютах.

Тобто, всім клієнтам (у тому числі учасникам платіжних систем), які мають відкриті рахунки в банках, буде присвоєно новий номер рахунку, і всі перекази будуть здійснюватися клієнтами банків з використанням IBAN.

Для України IBAN складатиметься із 29 літерно-цифрових символів: коду країни, контрольного розряду, коду банку та номера рахунку. У результаті запровадження IBAN за першими двома літерами одразу можна буде розпізнати країну учасника розрахунку (UA – Україна), а за допомогою контрольного розряду – забезпечити уніфіковану перевірку рахунку клієнта на його коректність.

Крім того, використання цього стандарту сприятиме:

– скороченню реквізитів у розрахункових документах та зробить більш зручнішим використання рахунку кінцевим споживачем;

– оптимізації процесу автоматичної обробки внутрішньобанківських платежів, міжбанківських платежів через СЕП та транскордонних переказів;

– зниженню кількості помилкових зарахувань та в перспективі – зменшенню вартості платежів для клієнтів.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: