Відтік капіталу є ризиком для фінансової стабільності України

Національний банк вказує на доцільність запровадження в Україні світових стандартів боротьби з відтоком капіталу.

Як повідомляє прес-служба регулятора, НБУ вітає підписання Україною Багатосторонньої конвенції щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (Багатостороння конвенція MLI).

Після ратифікації Конвенції Верховною Радою Україна зможе виконати два з чотирьох пунктів мінімального стандарту Плану дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон, розробленого Організацією економічного співробітництва і розвитку (План дій BEPS). А саме – Крок 6 (недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами) і Крок 14 (удосконалення процедури взаємного погодження шляхом вирішення спорів).

Проблема непродуктивного відтоку капіталу з України є вагомим ризиком для фінансової стабільності і, як наслідок, стримує більш активну лібералізацію валютного регулювання, особливо щодо операцій фізичних осіб. Тому запровадження більш ефективного податкового регулювання в Україні шляхом імплементації частини Плану дій BEPS є однією з передумов остаточного переходу до вільного руху капіталу, відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Однак, на переконання Національного банку, окрім двох вищезгаданих кроків із переліку Плану дій BEPS, для підтримки фінансової стабільності в Україні потрібно реалізувати й інші не менш важливі кроки:

– Крок 3: розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК), і правила оподаткування таких компаній;

– Крок 4: обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;

– Крок 7: запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва;

– Крок 13: правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній (входить до мінімального стандарту).

Водночас ефективно втілити всі зазначені кроки (і ті чотири, що належать до мінімального стандарту, і ті три, які до нього не входять, але є не менш значущими), на думку Національного банку, можливо лише за умови співпраці між податковими органами України та інших держав.

«Зволікання із приєднанням до системи автоматичного обміну фінансовою інформацією може поставити Україну під ризик визнання країною, яка не співпрацює з податкових питань. Це ускладнить для національних компаній розширення присутності на європейських ринках. А з огляду на посилення за кордоном вимог до банків щодо здійснення фінансового моніторингу та дотримання принципів KYC (know your client) в останні роки українські банки, які прагнуть до налагодженої співпраці з іноземними партнерами, також мають працювати за міжнародними стандартами», – вважає Перший заступник Голови НБУ Катерина РОЖКОВА.

Слід нагадати, що в 2016 році за підтримки Національного банку підготовлено в рамках робочої групи під керівництвом Голови Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики та презентовано на Національній раді реформ текст проекту закону, який має забезпечити втілення в Україні найбільш критичних для нашої країни кроків Плану дій BEPS. Після цього документ був також доопрацьований з урахуванням висновків експертизи, проведеної спеціалістами ОЕСР. На сьогодні законопроект ще не зареєстровано у Верховній Раді. Національний банк сподівається на його підтримку народними депутатами та внесення на розгляд до Парламенту восени.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: