Споживачі фінансових послуг мають бути захищені на законодавчому рівні

Нова система захисту прав споживачів фінансових послуг покликана підвищити рівень захищеності українців. Про це йшлося на засіданні Вінницького прес-клубу, організованого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору», повідомляється на офіційній сторінці Проекту у Facebook.

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

Як було зазначено під час заходу, створення установи фінансового омбудсмена, передбачене законопроектом «Про установу фінансового омбудсмена» (№8055), забезпечить новий рівень захисту прав споживачів фінансових послуг та надасть їм новий, неупереджений механізм швидкого вирішення спорів з фінансовими установами.

У свою чергу надання регуляторам фінансового ринку нових додаткових повноважень щодо захисту прав громадян (законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг» (№2456-д)) суттєво зменшить можливості недобросовісних фінустанов для шахрайства та маніпуляцій.

Фінансові установи будуть продовжувати масово порушувати права клієнтів, поки Парламент не схвалить зазначені законопроекти. Обидва документа розроблені за підтримки експертів Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» та внесені на розгляд Верховної Ради групою народних депутатів. У разі успішного голосування в Україні буде створено абсолютно нову систему захисту прав споживачів фінансових послуг, а українці будуть захищені від недобросовісних дій фінансових установ.

Нова система захисту прав споживачів фінансових послуг почала розбудовуватися в Україні саме за ініціативи Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору». Спочатку Парламентом було успішно прийнято Закон «Про споживче кредитування» (набрав чинності з 10.06.2017 р.), який розроблявся Проектом. Потім фахівці Проекту розробили ще два законопроекти (№8055 та №2456-д), які покликані кардинально змінити ситуацію із захистом прав споживачів фінансових послуг в Україні.

ПРОБЛЕМИ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ

«Закон «Про споживче кредитування» встановив зобов’язання фінансових установ щодо чесної поведінки при рекламі, розкритті інформації про умови кредитів, повідомленні реальної вартості кредиту та виборі страхових компаній. Однак цей Закон не передбачав санкцій за його порушення», – пояснює Тетяна БУРАК, Експерт Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

Після проведеного Проектом дослідження (візити проводились методом «таємного покупця» у відділення банків, фінансових компаній та кредитних спілок), виявилось, що Закон «Про споживче кредитування» не виконується багатьма фінансовими установами, оскільки в ньому не прописані санкції за невиконання Закону. Зокрема, попри заборону реклами безпроцентних кредитів, кожен десятий знайдений рекламний матеріал говорив, що кредит надається під 0% або близьку до нуля ставку. Крім того, дослідження виявило, що в документах, які надаються клієнтам фінансових установ, не зазначаються та неправильно вказуються усно реальна річна процентна ставка (РРПС) та загальна вартість кредиту для споживача – консультанти називають розмір номінальної ставки (яка, як правило, низька – 0,01%), але «забувають» сказати про значні комісії за видачу та місячні комісії, в результаті яких РРПС становить 200% річних і більше. Також поширеною залишається заборонена практика нав’язування страхових полісів, коли позичальники не мають можливості вибрати страхову компанію – жодному «таємному покупцю» не дали скористатися правом на вибір страхової компанії.

«Серед причин існування недобросовісних практик є відсутність у регуляторів фінансового ринку достатніх повноважень. Наприклад, права накладати штрафи за порушення прав споживачів. Іншою причиною є те, що і самі фінансові установи дуже повільно змінюють свої практики обслуговування клієнтів. Не всі привели їх у повну відповідність до вимог Закону», – коментує ситуацію Керівник юридичного напряму Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Тетяна ГРИЩЕНКО.

Саме законопроект №2456-д вирішує цю проблему: документом пропонується надати регуляторам фінансового ринку (НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг) необхідні інструменти правозастосування (перевірки, порушення справ, штрафи та інше) за порушення Закону та прав споживачів.

«Поки законопроект №2456-д не буде схвалений, регулятори не зможуть ефективно контролювати виконання фінансовими установами Закону «Про споживче кредитування» та іншого законодавства у сфері захисту споживачів фінансових послуг. Ми бачимо, що на практиці фінансові установи демонструють низький «добровільний» рівень дотримання норм Закону. Для того, щоб захистити українців, регулятори фінансового сектору мають отримати дієвий інструментарій для забезпечення «примусового» виконання законів. Від нових правил гри на ринку споживчого кредитування виграють обидві сторони – як споживачі, так і кредитодавці», – впевнений народний депутат Руслан ДЕМЧАК.

ФІНАНСОВИЙ ОМБУДСМЕН

Окрім нових повноважень для регуляторів фінансового ринку в Україні пропонується запровадити абсолютно нові механізми вирішення спорів, які виникають між громадянами та фінансовими установами. Дієвим інструментом розв’язання конфліктних ситуацій між споживачами фінансових послуг і фінансовими установами має стати вирішення спорів через установу фінансового омбудсмена. Її створення передбачено законопроектом №8055.

Фінансовий омбудсмен, у першу чергу, буде намагатися здійснити медіацію, примирити сторони спору (у країнах ЄС ця процедура є успішною в 60-70% випадків). У разі неможливості досягти примирення, фінансовий омбудсмен буде приймати скарги громадян, розглядати спір і приймати відповідне незалежне справедливе рішення. Звертатись до фінансового омбудсмена зможуть виключно фізичні особи, але жоден споживач не буде обмежений у конституційному праві звернутися до суду на будь-якому з етапів вирішення спору. Передбачається, що рішення омбудсмена будуть прийматися неупереджено, компетентно та досить швидко – у строк до 60 днів. Для порівняння, українські суди можуть розглядати такі справи 1-2 роки.

«У конфліктах з фінансовими установами українці залишаються абсолютно незахищеними. На сьогодні такі спори може вирішувати лише суд. Але, за результатами досліджень, тільки 10% українців довіряють українській судовій системі. Тому установа фінансового омбудсмена – це інституція, яка дуже потрібна українцям сьогодні. Вона буде допомагати вирішувати спори у позасудовому порядку. І ці спори будуть вирішуватись швидко та справедливо», – підкреслює Тетяна Бурак.

У законопроекті №8055 закладено такий алгоритм призначення фінансового омбудсмена, який дозволить йому бути максимально незалежним. Як показує світовий досвід, така неупереджена та професійна інституція, як фінансовий омбудсмен, буде користуватися довірою громадян. Інститут фінансового омбудсмена та механізм позасудового вирішення спорів – не український винахід. Він успішно працює у більшості країн ЄС. Тому законопроект №8055 – це спроба побудувати і в Україні нову, чесну, неупереджену і, найголовніше, ефективну систему вирішення спорів на фінансовому ринку.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: